Загиблі герої Чернігівщини: Литвяк Юрій. Буренко Ігор. Кубрак Валентин

Трагічна звістка - загинув солдат Литвяк Юрій Іванович. Тривалий час працював дільничним у громаді. Після звільнення почав працювати на будівництві. Був відкритим і надійним другом, завжди готовим прийти на допомогу. Товариський, порядний, працьовитий, розсудливий, завжди мав свою точку зору.

У 2024 році мобілізований до лав Збройних сил України, призначений гранатометником. Виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну в районі населеного пункту Макіївка Луганської області загинув 10 липня 2024 року.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Старший солдат Ігор Буренко, позивний Бурий, загинув на полі бою 30 червня 2024 року поблизу міста Вовчанськ Харківської області. Захиснику назавжди залишилося 34.

Ігор народився в селі Рожнівка Чернігівської області. Із 1996 по 2006-й навчався в тамтешній середній школі. Зі шкільних років своє життя пов’язував з футболом. Його батько завжди мріяв, щоб син був футболістом. Хлопець брав участь у змаганнях. Школярем грав на чемпіонаті Ічнянського району з футболу в складі команди «Темп», був чемпіоном Ічнянщини. Також грав у складі рожнівської футбольної команди «Рожнівка-Агро».

Після закінчення 10 класу вступив до Броварського вищого училища фізичної культури, а потім навчався в Національному університеті державної фіскальної служби України, де здобув повну вищу освіту за спеціальністю фінанси і кредит. Бувши студентом, завоював срібло на Чемпіонаті України з футболу та отримав звання кандидата в майстри спорту. Далі – допоміг стати чемпіоном району команді «МКК-Сінком» в 2011-му та чемпіоном і володарем Кубка команді «Динамо-Ічня» – у 2013 році.

Строкову службу проходив у військовій частині А1479, а потім був зарахований на посаду пожежного. Згодом опанував спеціальність військового пожежника. Із 15 травня 2024 року служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Продовжив грати у футбол та здобувати нагороди.

Удома на захисника чекали батьки, сестра, дружина, син Станіслав і донька Любава.

Солдат Валентин Кубрак народився 15 листопада 1985 року в місті Пирятин Полтавської області. У 2003 -2005 роках проходив строкову військову службу.

В умовах повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини. Водій-радіотелефоніст стрілецької роти. 

Загинув 09 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися та поховали воїна в місті Ічня.