Загиблі герої Чернігівщини: Тарасенко Олександр. Крепс Олександр. Дроздов Володимир. Оснач Олег

Тарасенко Олександр Миколайович, військовослужбовець військової частини А4722. Старший солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення, 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону, 116 окремої бригади сил територіальної оборони Збройних Сил України, Тарасенко Олександр Миколайович, героїчно загинув 27 серпня 2023 року від артилерійського обстрілу російськими військами біля села Роботине Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Тарасенко Олександр Миколайович народився 29 жовтня 1992 року в селі Слобідка, Корюківського (Менського) району, Чернігівської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, пішов захищати Батьківщину. З перших дні стояв на обороні міста Чернігів. Після звільнення Чернігова, Олександр стояв на захисті м. Бахмут, а далі на Запорізькому напрямку, де героїчно пішов з життя. Олександр був справжнім патріотом України, незламним воїном, котрий боронив свободу нашої Батьківщини. Олександр до останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.
У Олександра залишилася неповнолітня донечка, яка є інвалідом, він дуже її любив. Олександр хотів щоб його донечка зростала у вільній та мирній Україні.

9 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув електромонтер з експлуатації розподільних мереж 4 групи дільниці ПЛ ЦЦР Корюківського РЕМ Олександр Крепс. Всього 22 дні не дожив він до свого 46-річчя…

Народився Олександр Крепс у селі Жукля Корюківського району. Там же пішов до школи, однак невдовзі його родина переїхала на Сумщину. Олександр закінчив дев’ятирічку в Березівці Глухівського району і продовжив навчання у Глухівському ПТУ, де здобув фах «електрика-майстра холодильного обладнання» та «тракториста». У 1999 році він повернувся до рідної Жуклі. Тут одружився і виховав двох синів. Працював вальником лісу, а у 2021 році прийшов на роботу в Корюківський РЕМ.

Олександр був веселою, активною і товариською людиною. Професійно займався гирьовим спортом, мав звання майстра спорту. У травні ж цього року прийняв рішення стати на захист України. Мобілізували Олександра в один із десантно-штурмових батальйонів військової частини А0224 на посаду гранатометника. Загинув він, як герой, у бою…

Це направду величезна і непоправна втрата для нашої компанії. Адже кожен працівник АТ «Чернігівобленерго» – це той невеличкий гвинтик, без якого неможлива робота усього великого механізму, а тому кожен – дуже цінний і дуже потрібний. Звісно, ми пишаємось нашими колегами, які зробили складний вибір і зараз боронять кордони неньки-України, і дуже вболіваємо за кожного з них, але втрата таких колег дається нам, як і рідним, нелегко. Кожен із наших загиблих героїв – це вирвана часточка душі «Чернігівобленерго»…

ДРОЗДОВ Володимир Володимирович.

Народився 3 листопада 1981 року в м. Ніжин, Чернігівської області.

У 2000 році закінчив професійно-технічне училище №11 в м. Ніжин за спеціальністю слюсар-електрик.

З 2000 року по 2001 рік проходив строкову військову службу.

У квітні 2015 року призваний до Збройних Сил України. Проходив службу в 24 ОМБр. о 2016 рік брав участь в антитерористичній операції.

Із квітня 2020 року – військова служба за контрактом, командир відділення кулеметного взводу, командир розвідувального взводу механізованого батальйону.

Загинув 17.04.2022 року місто Попасна, Луганської області.

Похований на кладовищі м. Ніжин.