Маловідома Чернігівщина: Пекарів, Покровська церква
Напис на вхідних західних дверях бабинця свідчить: «сооружися храм сей воимя покров григорием карпові… гпдном долинским». З «Опису церковного майна» 1883 р. довідуємося, що на той час Долинський був бригадиром. А в 1768 р., як свідчить запис Долинського на одній з церковних книг, він був «підкоморим батуринським».
Дату побудови церкви пізніші «Описи» подають 1778 р., а «Опис» 1832 р. вказує 1775 р. Збудовано церкву з сосни.
На жаль, у церковному архіві не збереглося документів, з яких можна було би дізнатися, коли відбувалися в церкві «репарації» (а їх, очевидно, було немало і ґрунтовних). Лише «Опис» 1883 р. зазначає, що 1854 р. було поруч з бабинцем добудовано дзвіницю. Тоді ж, можливо, проведено було капітальну репарацію цілої будови.
Зараз будова – хрещата в плані, з одним високим верхом. При великій висоті верху не можна назвати легким, струнким. Навпаки, широкі і повільно зменшені діаметром восьмерики підкреслюють враження «вагомості» верху. Рукави гребнями своїх дахів сягають лише верху зрубу стін центральної дільниці. Первісний вигляд пам’ятки був іншим: вона була тризрубною і складалась з квадратових вівтаря та бабинця й восьмигранної центральної дільниці. Південний і північний рукави прибудовані пізніш (можливо, в 1854 р.). Тоді ж в південній і північній гранях центра вийнято високі й широкі просвіти. Отже, за типом плану Пекарівська церква належить до рідкої на Лівобережжі групи пам’яток.
Оглядаючи пам’ятку всередині, ми помічаємо, що вівтар втратив первісну форму. Зараз вівтар – низеньке, перекрите плоскою стелею приміщення. Внаслідок репарацій старі вікна в східній, південній і північній гранях були заложені, а замість них в східній грані під старим прорубано нове вікно. З центральною дільницею вівтар сполучає низенький просвіт. Східна грань центральної дільниці на межі з вівтарем заплечиків зовсім не має.
Бокові рукави перекрито плоскою стелею; вона наслана вище, ніж у вівтарі. Шестикутні різьблені вхідні одвірки з центральної дільниці після репарації перенесено в прибудовані рукави. Освітлюють рукави прорізані високо в зрубі стін на південь і північ подвійні вікна, а на схід – одинарні. Зовні рукави покрито двоспадистим дахом.
Бабинець – струнке, сильно тягнуте догори невелике, скромно оформлене приміщення. Йому належить роль інтродукції до центральної дільниці. В бабинці зараз в південній і північній гранях по одному одинарному вікну на тій же висоті і того ж розміру, що й зашиті вікна у вівтарі. Перекрито бабинець зараз дерев’яним «коробом». В західній грані – шестикутні вхідні двері з різьбою і написом про побудову церкви коштом Долинського. В східній грані бабинця – широкий і високий просвіт, що сполучає бабинець з центром. Вгорі просвіт має заокруглену форму з соковито різьбленим «бутоном» в зеніті; на півтора метри нижче зеніта просвіту грань зберегла «стяжку», нижня кромка якої помережана різьбою. Через цей просвіт відкривається для глядача вигляд з бабинця на простір центральної дільниці. Їй майстер приділив головну увагу.
Високі, енергійно витягнуті догори грані зрубу стін центральної дільниці утворюють просторе, струнких пропорцій приміщення. Верх дільниці – також високий, але тенденції стрункості менше виявляє. Вгорі, при вузьких гранях зрубу стін, заложено чотири різьблені ригелі. Короткий залом переводить простір зрубу стін у широкий, спокійних, ненапружених пропорцій, восьмерик, прорізаний чотирма – по сторонах світу – вікнами. Другий, також короткий залом переводить верх дільниці у другий, теж широкий, уже без вікон, восьмерик. Третій залом внутрішній простір верху переходив у глухий, а зараз зашитий знизу бляхою ліхтар.
Тесельська робота – добротна, дуже чиста, але з ремісничим присмаком. Показовою з цього боку і властивою лише цій паятці, є одна конструктивна деталь. Південно-східна і північно-східна грані зрубу стін центральної дільниці вгорі вузькі і до того ж до південної й північної граней заломлені під тупим кутом. Це ускладнювало рубку замків південно-східної і північно-східної граней першого залому. Майстер вийшов з положення не кращим засобом. Він над південно-східною й північно-східною гранями зрубу стін заложив одні кінці брусків-ригелів в кутках, а другі кінці брусків врубав в східну грань далеко, поминувши куток (див. фото). Південно-східна й північно-східна грані першого залому прирубано саме до цих брусків. А утворені між зрубом стін і бруском-ригелем пазухи він підшив знизу дошками.
Аналіз обмірних креслеників показав, що Покровська церква в Пекареві належить до групи найвищих пропорційно до плану дерев’яних монументальних пам’яток. Внутрішня висота її центральної дільниці (21,5 м, беручи з ліхтарем) перевищує довжину плану будови на діагональ плану вівтаря. Зараз в натурі внутрішня висота її досягає 19,5 метрів.
За типом плану наша пам’ятка належить до групи тризрубних з восьмигранником в центрі і квадратовими бабинцем й вівтарем. Вихідною величиною при побудові плану є ширина центральної дільниці; довжина цієї дільниці – апофема рівностороннього трикутника з стороною = ширині дільниці. Вівтар і бабинець – квадрати з стороною = половині повної ширини центральної дільниці. Південна і північна грані центральної дільниці = половині повної ширини центральної дільниці. Південна і північна грані центральної дільниці = довжині плану вівтаря (1/2 ширини центра), а західна визначається так: з південно-західного кута чотирикутника, в який вписується план центра, на західній його стороні відкладається довжина дільниці; кінець довжини і визначає північний кут західної грані. Довжиною дільниці, відложеною на західній стороні з північного кута чотирикутника, визначається і східна грань центра.
Висота зрубу стін центральної дільниці = віддаленню між північним кутом західної грані і південним кутом східної грані плану центра.
Перший залом в подовжньому розрізі має форму трапеції. При заготівлі зрубу першого залому (східна і західна грані) майстер використав шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ½ діагоналі чотиригранника, вписаного в восьмигранник плану центра, і висота = ¼ повної довжини зрубу стін дільниці (вгорі), а висота зрубу стін і першого залому = сумі довжини центра і вівтаря плану будови. Південна і північна грані першого залому заготовлялися за допомогою шаблона з основою = ширині зрубу стін дільниці (вгорі), верхньою гранню = діагоналі плану бабинця і висотою такою ж, як і попереднього шаблона.
Довжина першого восьмерика = ½ діагоналі чотирикутника, вписаного в восьмигранник плану центра; ширина восьмерика = діагоналі квадрата, плану вівтаря, висота = ½ ширини восьмерика. Грані зрубу другого залому центрального верху заготовлялися за допомогою шаблона-трапеції з основою – довжина восьмерика (вгорі), верхньою гранню = довжині зрубу стін бабинця (вгорі), висотою другого залому, восьмерика і першого залому разом = ширині першого восьмерика = довжині плану будови.
У другого восьмерика довжина і ширина = стороні плану вівтаря, а висота його, другого залому і першого восьмерика разом = довжині зрубу стін дільниці (вгорі).
Зруб третього залому заготовлявся за допомогою шаблона-трапеції з основою – довжиною другого восьмерика (вгорі), верхньою гранню = 1/3 довжини першого восьмерика і висотою = висоті другого залому. Вся висота верху розбита на 2 половини: перша – перший залом і перший восьмерик, друга – другий залом, другий восьмерик і третій залом. Висота верху без ліхтаря на товщину бруса більша висоти зрубу стін.
Висота зрубу стін бабинця = довжині плану центра мінус товщина бруса (наслідок осадки?). Внутрішня висота бабинця = діагоналі східної половини чотиригранника, в який вписується восьмигранник плану центра. Форма і розміри бабинця повторюються і в вівтарі.
Низ вікна в бабинці заложено на висоті = довжині плану дільниці, верх того же вікна лежить на висоті = діагоналі плану бабинця. Вікно в восьмерику заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = 1/3 ширини центрального зрубу стін (вгорі).
Фото П. Жолтовського
Коментарі
Дописати коментар