Мистецька Чернігівщина: Володимир Ємець
Дитинство та юність митця минули на Чернігівщині. Батько майбутнього художника Володимир Пилипович був священником, служив у храмах Любеча та Чернігова, репресований у трагічному 1937 році. Зростила Володимира матір Оксана Михайлівна, котра у нелегкі часи Другої світової війни та повоєнної відбудови доклала усіх зусиль аби вивести своїх синів у світ.
Після навчання у Довжицькій семирічці та Мохнатинській середній школі у 1956 році Володимир Ємець вступає до Кишинівського художнього училища. По його закінченні у 1960 році прагне отримати мистецьку освіту вже у художньому інституті. Але на іспитах Володимира спіткала невдача і він повертається до рідного Чернігова, де працює у газеті художником-ретушером.
Згодом, у 1963-1968 рр. навчається у Київському художньому інституті. Завершивши навчання, вирушає до Калінінграда, звідки походила його дружина. Проте суворі береги Балтики не надто надихали на мистецьку працю і менше, ніж за рік, В.Ємець повертається до Чернігова, адже на його думку «художник повинен працювати там, де виріс, де знає свою культуру, свою природу, знає, коли сонце сходить і коли заходить, знає, де річка, де ліс, де коні пасуться…».
1971 року він вступає до Спілки художників України та стає першим очільником її обласного осередку в Чернігові. 1988 року В.Ємець отримує звання Заслуженого художника УРСР, 1998 р. – Народного художника України.
Працював директором обласного художнього музею та активно співпрацював з чернігівською «Просвітою». У 2004 році став лауреатом обласної літературно-мистецької премії ім. М.Коцюбинського, від 2008 р. – почесний громадянин Чернігова.
5 листопада 2019 року Володимир Ємець відійшов у засвіти, лишивши по собі світлу пам’ять сучасників, десятки змістовних живописних і графічних робіт, зокрема, атмосферних пейзажів рідної Сіверщини та майстерно виконаних портретів відомих діячів Чернігова і України.
Коментарі
Дописати коментар