Загиблі герої Чернігівщини: Корнієнко Станіслав. Чухно Микола. Лисечко Володимир. Надточей Віталій

Народився 2 лютого 1975 року в місті Мена. Навчався в Менській середній школі ім. Т.Г.Шевченка. Після закінчення 9 класів вступив до Щорського професійно-технічного училища, де отримав професію муляра-пічника.

Строкову службу в Збройних силах України проходив з 26.05.93 р. по 21.11.94 р.

Одружений, мав сина, якого дуже любив. Був тихим, ввічливим, чуйним. Мав багато друзів, завжди всім допомагав, з задоволенням збирав гриби, рибалив.

Останнє місце роботи — у КП «Менакомунпослуга», доглядач кладовищ. Директор підприємства О.В.Манжула розповідає, що Станіслав Анатолійович працював у них довго, років сім, та за рік до початку війни звільнився. Був гарною людиною, працьовитим, безвідмовним, завжди допомагав співробітникам на інших дільницях, якщо ті не встигали.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну був призваний по мобілізації 01.08.22 року 1 відділом Корюківського РТЦК та СП Чернігівської області. Солдат Корнієнко служив навідником 2-го кулеметного взводу 3 механізованого батальйону. Захищав Україну на Донецькому напрямку.

З 23 лютого 2023 року вважався зниклим безвісти. Дружина, син і старенька мати до останнього сподівалися, що він живий і що, може, десь у полоні... Та, як виявилося пізніше, саме 23 лютого він отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок обстрілу противником із танку, міномету та СПГ з напрямку населеного пункту Кирилівки Донецької області.

8 жовтня 2023 року воїна визнали загиблим у результаті здійснення противником обстрілу з танку, міномету та СПГ позицій підрозділу поблизу н.п. Вугледар Волноваського району Донецької області.

Так у бою, захищаючи Батьківщину, поліг добрий і чуйний чоловік та люблячий батько. 

Микола ЧУХНО народився 8 січня 1976 року в селі Слобідка, жив у Покровському. Був гарною людиною й добрим господарем, мав власне господарство, у якому до війни й порядкував разом з дружиною.
Призваний по мобілізації 19 липня  2023 року. Служив стрільцем 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону.
Захищаючи волю та незалежність України, старший солдат Микола Чухно загинув смертю хоробрих 11 жовтня 2023 року внаслідок обстрілу зі ствольної артилерії зі сторони збройних сил російської федерації поблизу н.п.Міньківка Бахмутського району Донецької області.
Поховали Героя на сільському цвинтарі з військовими почестями.

17 червня 2024 року Указом Президента №352/2024 нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Головний сержант Володимир Лисечко народився 29 березня 1967 року. Закінчив Стрільницьку школу (Бахмацька громада), далі проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва — у місцевому сільгосппідприємстві. Згодом займався приватними будівельними роботами. 

У червні 2023 року долучився до лав Збройних Сил України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А7085 на посаді сапера-радіотелефоніста. Загинув 12 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.  Провели в останню путь та поховали військового в місті Бахмач, Чернігівської області.

Солдат Віталій Надточей народився 13 серпня 1990 року. Проживав у місті Чернігів. Закінчив школу №21. Потім працював на деревообробному підприємстві. Був на заробітках у Чехії. У Віталія є син та донька. Останніми роками працював на різних роботах та посадах.

У липні 2022 року вирішив стати до лав ЗС України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4053 на посаді оператор відділення протитанкових ракетних комплексів. 

Загинув 9 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. 

Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.