Загиблі герої Чернігівщини: Гаврилко Сергій. Ковбаса Олександр. Потапенко Дмитро

Солдат Сергій Гаврилко народився 19 червня 1997 року у Носівці, що у Ніжинському районі. Навчався у школі №1.

Деякий час родина проживала в Обухові. Там він і здобув фах автомеханіка. Працював за спеціальністю, адже це було його покликанням. Він у своїй справі був справжнім професіоналом.

Старший брат Сергія, Євгеній з перших днів повномасштабного вторгнення боронив рідну землю, звільняв Чернігів, далі його підрозділ виконував завдання на сході України. Там, де завжди пекло. Спілкуючись з братом, Сергій розумів, що хлопцям треба підмога. На те безліч причин: і втома, і виснаження, численні втрати і поранення. Тому рішення було прийняте однозначно і безповоротно: якщо не я, то хто. Бо він такий був – рішучий, відвертий, запальний і щирий, безвідмовний і веселий. Безмежно закоханий у життя.

Разом з тим Сергій був справжнім чоловіком, здатним на вчинки.

Сергій міг би і далі жити, працювати, бути підтримкою для мами, родини брата, будувати плани на життя з коханою дівчиною… Але він вирішив інакше. І в липні став до лав ЗСУ. За короткий час він встиг опанувати військову справу, був надійним побратимом, вмілим воїном, захисником.

Сергій служив старшим стрільцем – оператором 3 механізованого відділення механізованого батальйону військової частини.

Під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу ворога, в результаті вибухової травми загинув поблизу населеного пункту Орлянка, Куп'янського району, Харківської області.

Мама: Ольга Володимирівна, брат Євгеній з дружиною Світланою, племінник Назар, рідна тьотя Наталія, кохана дівчина Анна.

Старший солдат Олександр Ковбаса народився 13 серпня 1975 року. Проживав в селищі Парафіївка, що у Прилуцькому районі.

Після початку повномасштабної війни став на захист України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді стрільця-помічника гранатометника.

Загинув 9 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі в Парафіївці.

Матрос Дмитро Потапенко народився 8 січня 1998 року у Мені на Чернігівщині. Навчався у Корюківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, де здобув повну загальну середню освіту у 2016 році. 

Вступив до Сосницького професійного аграрного ліцею, навчався за напрямом "маляр-штукатур, гіпсокартонник", але за сімейними обставинами навчання не закінчив. Працював у Києві на ТОВ "Моноліт-Буд Сервіс" протягом 2019-2021 років. 

У лютому цього року чоловік став до лав ЗС України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275. 

Загинув 24 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині.

Попрощалися та поховали військового у селі Ушня Менської громади, де проживає сестра полеглого воїна.