Загиблі герої Чернігівщини: Рекун Сергій. Снітко Олександр. Руденко Олександр. Дмитренко Дмитро

Молодший сержант Сергій Рекун народився 10 грудня 1985 року у селі Володькова Дівиця Носівської громади. Закінчив місцеву школу, далі здобував освіту у Ніжинському ПТУ за спеціальністю "електрик". 

У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу, потім працював в аграрних підприємствах рідного села.

У липні 2023 року став до лав Захисників України. Після проходження підготовки долучився до складу одного з підрозділів військової частини А4784.

Загинув 04 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Попрощалися та поховали військового на кладовищі рідного села.

Старший сержант Олександр Снітко народився 23 лютого 1980 року в місті Бобровиця Чернігівської області. Освіту здобував у середній загальноосвітній школі в селі Озеряни Бобровицької громади.

Проходив строкову військову службу за напрямом "механік-водій бойових машин піхоти". Служив на посаді механіка-водія БМП-1, отримав звання старшого сержанта. Далі працював на різних посадах підприємств народного господарства. Останнім часом працював на Броварському Алюмінієвому ливарному Заводі (БРАЗ).

У березні цього року за власним бажанням став до лав Захисників України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0693 на посаді "навідник механізованого відділення".

Загинув 25 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися та поховали військового у селищі Мирне Бобровицької громади.

Молодший сержант Олександр Руденко народився 17 березня 1995 року у селі Червона Слобода на Сумщині. Навчався в селі Переволочна на Чернігівщині.

У Чернігові проходив строкову військову службу. У квітні 2022 року долучився до ЗСУ. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А4118. Отримав звання молодшого сержанта та був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних сил України "Золотий хрест". Крім того, у квітні 2023 року був нагороджений нагрудним знаком "За зразкову службу".

8 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення. Проходив лікування спочатку у Дніпрі, а потім у Києві.

24 грудня 2023 року Олександр Руденко помер. Попрощалися з воїном у Прилуках, поховали на міському кладовищі Горова-Білещина.

Сержант Дмитро Дмитренко народився 4 жовтня 1993 року в селі Величківка на Чернігівщині.

У 2008 році закінчив Сахутівську загальноосвітню школу. Далі навчався у Сосницькому професійно-аграрному ліцеї, закінчивши його у 2011 році та здобув спеціальність електромонтера.

Проходив строкову військову службу, а потім підписав контракт та повернувся до лав ЗС України. У 2014 році вперше став на захист України від російських окупантів, брав участь у боях на Луганщині, під Дебальцевим та Іловайськом.

У 2016 році був нагороджений нагрудними знаками "Знак пошани", "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеня. У 2017 році отримав відзнаки "За зразкову службу", "За службу".

У 2020 році повернувся до цивільного життя, але у серпні 2022 року долучився до ЗСУ. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А0281. Під час виконання одного з бойових завдань на Донеччині отримав два тяжких поранення. Проходив лікування.

21 грудня 2023 року Дмитро Дмитренко помер. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі у селі Тютюнниця Корюківського району.