Пам'яті Ігоря Бондаренка!

Пам'яті Ігоря Бондаренка!

Ігор Бондаренко народився 16 жовтня 1989 року у селі Березівка Прилуцького району Чернігівської області. Навчався у  Березівській загальноосвітній школі. 

Ігор був дуже доброю і щирою людиною, любив ліс - гуляти в ньому, збирати гриби, насолоджувався його красою. 

Любив техніку, розбирався в ній, все "горіло" в його руках - будь-що міг розібрати і полагодити. У 2007 році вступив до Роменського сільськогосподарського технікуму.

 У 2009 році був призваний до Збройних Сил України. Строкову службу проходив у Львові. 

Повернувшись до рідного села, одружився. Разом з дружиною Ксенією виховували двох діточок. З 2010 по 2023 рік працював у СТОВ «Батьківщина» трактористом.  працював на землі, яку  любив і поважав. Робив все, аби забезпечити достойне життя своїй родині. Мріяв стати мисливцем.  На роботі неодноразово нагороджувався грамотами і подяками за сумлінну працю.

Ігор любив і вмів готувати, зробити щось несподіване і смачненьке для своїх рідних, яких дуже любив. Любив своїх рідних, свою кохану і дітей, яких вона йому подарувала. Хрещениця Танюшка називала його найкращим у світі хрещеним, маленького Марка похрестив, але не встиг "постригти". 

Моржування - окрема сторінка життя нашого героя. Займалися цим майже родиною - долучалися і дружина і батько. Кожного Водохреща пірнали в ополонку.

Ігор був сильним, красивим, терплячим, працьовитим, відповідальним, любив життя, своїх рідних, свою роботу, друзів, ніколи і нікому не відмовив у допомозі. Поспішав жити, як кажуть, шукав себе і залишити по собі тільки гарні спогади. 

Ані хвилини не вагався і став на захист своєї родини і України!
10 березня 2023 року призваний на військову службу по мобілізації Прилуцьким РТЦК СП на посаду – стрілець роти охорони 2 відділу Прилуцького РТЦК СП. 7 травня 2023 року переведений для продовження служби до військової частини на посаду водія відділення протитанкових ракетних комплексів.

Загинув залишаючись вірним військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України у бою за нашу Батьківщину 29 червня 2023 року внаслідок штурмових дій з боку противника біля населеного пункту  Авдіївка Покровського району Донецької області.

Похований у селі Березівка Прилуцького району Чернігівської області.

Подвиг Воїнів Світла не забудемо, вічна слава і пам'ять Героям!

Низький уклін родинам соколів, що впали у бою за Україну!

Молитвою, добрим словом, згадайте Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними...
Доземний уклін воїнам-захисникам! 
Нехай добрий, світлий спомин про загиблих захисників назавжди залишаться у пам’яті рідних, усіх хто знав їх, любив та шанував!

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю.
I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.



https://petition.president.gov.ua/petition/219638?fbclid=IwAR2kSZTixWd6YFlIJKJUTmJOBk8iQ4v-wRyNL_-fz9s1pZhs5PjIEJklFbg







Коментарі

Популярні публікації