Загиблі герої Чернігівщини: Павлович Ігор. Хлус Павло. Царик Юрій. Галаган Олексій

Молодший сержант Ігор Павлович народився 30 листопада 1995 року у Носівці. В дитинстві втратив батька, тому вихованням Ігоря та його брата займалася мама. Навчався в місцевій ЗОШ №1, далі навчався за спеціальністю "різьбяр по дереву". Проходив строкову військову службу у лавах ЗС України, потім працював у місті Бровари.

У квітні 2022 року знову став до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді командира мінометного розрахунку. Він пишався своїми побратимами, був справжнім воїном і захисником. Залишаючись відданим військовій присязі на вірність українському народові, відстоюючи незалежність, територіальну цілісність та державний суверинітет України, Ігор Павлович поліг у бою під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької  області.

Загинув 14 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

У загиблого лишилася мама і  молодший брат, який також пішов добровольцем. Обороняв Чернігів, воював на Бахмутському напрямку.  Попрощалися та поховали військового у Носівці.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Павловича Ігоря Володимировича – молодшого сержанта, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Солдат Павло Хлус народився в Новгороді-Сіверському 13 вересня 1990 року. У 2010 році закінчив місцеву школу-інтернат (нині — ліцей) імені Ушинського. Навчався в Київському ліцеї на товарознавця.

Працював у місті Київ. У березні 2023 року доєднався до ЗСУ, пройшов навчання за кордоном. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4030 на посаді розвідника-радіотелефоніста.

16 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав поранення. Його госпіталізували до Запорізької обласної клінічної лікарні, проте 18 жовтня 2023 року він помер.

Попрощалися з воїном та поховали його на центральному кладовищі у Новгороді-Сіверському.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Солдат Юрій Царик народився 1 квітня 1984 року в Чернігові. Останні роки займався ремонтними роботами. 

Після початку повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4626, був на посаді гранатометника. 

Загинув 22 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Галаган Олексій Васильович народився 30 березня 1982 року в селі Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області.
У 1988–1999 роках навчався в Ніжинській загальноосвітній школі №1. Після закінчення школи продовжив навчання у професійно-технічному училищі №2, де здобув кваліфікацію електромонтера.
Працював у будівельній сфері. Останнім місцем роботи став Ніжинський драматичний театр імені Михайла Коцюбинського.
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Олексій без вагань став на захист Батьківщини та вступив до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А4784, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок.
19 жовтня 2023 року солдат Галаган Олексій Васильович загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.
У скорботі залишилися батьки, для яких він був люблячим сином і надійною опорою.
Похований на Алеї Слави в місті Ніжині.