Загиблі герої Чернігівщини: Павлович Ігор. Хлус Павло. Царик Юрій. Галаган Олексій

Молодший сержант Ігор Павлович народився 30 листопада 1995 року у Носівці. В дитинстві втратив батька, тому вихованням Ігоря та його брата займалася мама. Навчався в місцевій ЗОШ №1, далі навчався за спеціальністю "різьбяр по дереву". Проходив строкову військову службу у лавах ЗС України, потім працював у місті Бровари.

У квітні 2022 року знову став до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді командира мінометного розрахунку. Він пишався своїми побратимами, був справжнім воїном і захисником. Залишаючись відданим військовій присязі на вірність українському народові, відстоюючи незалежність, територіальну цілісність та державний суверинітет України, Ігор Павлович поліг у бою під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької  області.

Загинув 14 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

У загиблого лишилася мама і  молодший брат, який також пішов добровольцем. Обороняв Чернігів, воював на Бахмутському напрямку.  Попрощалися та поховали військового у Носівці.

Солдат Павло Хлус народився в Новгороді-Сіверському 13 вересня 1990 року. У 2010 році закінчив місцеву школу-інтернат (нині — ліцей) імені Ушинського. Навчався в Київському ліцеї на товарознавця.

Працював у місті Київ. У березні 2023 року доєднався до ЗСУ, пройшов навчання за кордоном. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4030 на посаді розвідника-радіотелефоніста.

16 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав поранення. Його госпіталізували до Запорізької обласної клінічної лікарні, проте 18 жовтня 2023 року він помер.

Попрощалися з воїном та поховали його на центральному кладовищі у Новгороді-Сіверському.

Солдат Юрій Царик народився 1 квітня 1984 року в Чернігові. Останні роки займався ремонтними роботами. 

Після початку повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4626, був на посаді гранатометника. 

Загинув 22 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Солдат Олексій Галаган народився 30 березня 1982 року у селі Хороше Озеро Борзнянської громади. 

Протягом 1988-1999 років навчався у Ніжинській школі №1. Після її закінчення вступив до місцевого ПТУ №2, де опанував фах електромонтажника. 

Працював на будівництві, останнє місце роботи — Ніжинський академічний український драматичний театр імені Коцюбинського. 

Після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А4784. 

Загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з воїном та поховали його у Ніжині.