Наукова еліта Чернігівщини: Борис Смирнов

Удень він оперував мозок. Увечері сідав за санскрит. Борис Смирнов, уродженець села Козляничі під Сосницею, за шістдесят вісім років життя встиг заснувати нейрохірургію цілої країни, пережити арешт, заслання, землетрус і перекласти двадцять три тисячі двовіршів найдавнішого епосу людства. Його переклад «Махабхарати» й досі лишається найповнішим російськомовним.

Борис Леонідович Смирнов – лікар, нейрохірург, академік Академії наук Туркменської РСР, перекладач із санскриту. Народився 15 грудня 1891 року в Козляничах на Сосниччині. Помер 2 травня 1967 року в Ашгабаті. На його надгробку вигравіруваний розкритий мармуровий книжок із цитатою з «Махабхарати»: «Немає закону вищого за праведність».

Козляничі – невелике село на правому березі Убеді, за двадцять пʼять кілометрів від Сосниці. У XVII столітті його отримав за універсалом Андрій Дорошенко, батько гетьмана Петра Дорошенка. У ХІХ столітті тут мав маєток батько Бориса – земський лікар Леонід Смирнов.

Батько Бориса, Леонід Васильович Смирнов, був земським лікарем і хірургом. Мати, Софія Митрофанівна (у дівоцтві Демидовська), писала оповідання і друкувалася в юнацьких журналах під псевдонімом Козляницька – на честь села. У родині було четверо синів, троє стали лікарями. Леонід Васильович похований біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Козляничах – тієї самої, що стоїть і досі.

Бориса віддали до Першої Київської гімназії – елітного закладу. У сімнадцять років, ще гімназистом, Борис роздобув санскритський словник – за однією версією, на вокзалі, за іншою – в революційному Києві. Вивчив перші сто слів за три дні. Це захоплення виявилось довічним.

Після гімназії Смирнов вступив до Військово-медичної академії в Петербурзі. Закінчив у 1914 році – якраз напередодні війни. Наступні роки – фронтові госпіталі, потім робота лікарем у різних містах. Десь між операціями і чергуваннями він продовжував вчити санскрит самотужки.

Читати далі