Загиблі герої Чернігівщини: Гора Володимир. Новак Роман. Сластьон Андрій

Володимир Гора народився 10 жовтня 1988 року в селі Велика Дорога Ніжинського району.

Навчався у місцевій школі. У 2007 році закінчив Ніжинський професійний аграрний ліцей.

Після закінчення ліцею проходив строкову військову службу.

Працював в охоронній фірмі «Барс».

У 2010 році одружився, в родини народилися двоє дітей.

Працював на металобазі. Потім в Чернігівському СІЗО і паралельно навчався в Академії державної пенітенціарної служби.

У 2016 році долучився до лав ЗСУ.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення , він відважно і віддано виконував бойові завдання, боронячи Україну на найгарячіших напрямках фронту: Маріуполь, Бахмут, Северодонецьк, Луганська область та Чернігівщина», — повідомила дружина військового Юлія.

Служив сержантом, командиром 3 взводу охорони 2 роти охорони військової частини А1624.

Загинув 23 липня 2026 року в Чернігові внаслідок влучання російського БпЛА «Герань».

Поховали бійця у Чернігові на кладовищі в Ялівщині.

У чоловіка залишились дружина Юлія, донька Олександра і син Антон.

Роман Володимирович Новак народився 24 квітня 1998 року у селі Красний Колядин. Закінчив місцеву школу, потім Київський професійний ліцей транспорту, де здобув спеціальність зварювальника.

Працював за спеціальністю на Дарницькому вагоноремонтному заводі у Києві.

«У селі та в школі його звали Ромчиком, бо був завжди життєрадісним, надійним, товариським. На нього можна було покластися у будь-якій справі», — згадують про чоловіка у громаді.

У жовтні 2021 року Романа призвали на військову службу. Незабаром він уклав контракт. З початку повномасштабної війни отримав військову спеціальність стрілець-снайпер. Служив на Донецькому напрямку.

Загинув Роман Новак 1 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі на Донеччині. Понад два роки його вважали зниклим безвісти і лише нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили загибель бійця.

Поховали воїна у рідному селі.

Андрій Сластьон народився 17 січня 1983 року в Городні. Навчався в Городнянській ЗОШ №1. Згодом вчився в Чернігові на бармена-офіціанта. Працював на різних підприємствах різноробочим, водієм, механіком.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист нашої країни, підписавши контракт зі Збройними Силами України.

31 березня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання на Сумщині. І почалися довгі місяці очікування та надії. Рідні й близькі вірили до останнього. Однак нещодавні результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше – військовий загинув у бою.

29 липня 2026 року в Городнянській громаді оголошено Днем жалоби.