Історії Воїнів: сержант Роман «Кривбас»

Сьогодні сержант Роман із позивним «Кривбас» навчає новобранців 43 окрема механізована бригада. Його головне завдання як інструктора — передати людям знання, які допоможуть їм діяти у критичних ситуаціях і повертатися з бойових завдань живими.

До повномасштабного вторгнення його життя було зовсім іншим. Роман працював слюсарем на фабриці: ремонтував крани, стежив за складними механічними вузлами та дбав, щоб підприємство працювало без збоїв.

У перші дні великої війни мобілізували його рідного брата. Наступні чотири місяці Роман зважував власне рішення і постійно повертався до одного запитання: «Чим я гірший?». Кілька разів він приходив до ТЦК і отримував відмову. Лише з третьої спроби його прийняли до лав Збройних Сил України.

Служба розпочалася на Донецькому напрямку у складі штурмової групи. Перший бойовий вихід «Кривбас» досі пам’ятає як зіткнення зі страхом, адреналіном і зовсім іншою реальністю. Після цивільного життя передова здавалася йому паралельним світом, сповненим мороку та невідомості. Та він зумів опанувати себе й виконати поставлене завдання. Згодом штурмова робота стала знайомою, хоча від цього не стала легшою.

Після Донеччини підрозділ Романа перемістили для взаємодії з 43 ОМБр. Пізніше він перевівся до бригади на постійній основі, а набутий бойовий досвід почав передавати іншим.

Найскладніше, за його словами, працювати з тими, хто ще сподівається, що війна омине їх стороною. Роман пояснює новобранцям: на фронті така впевненість може коштувати надто дорого. Тому тактика, уважність і знання способів виживання мають стати для військовослужбовця основою.

Вдома на «Кривбаса» чекають мати, дружина та маленький син, який народився вже під час війни. Хлопчикові зараз півтора року. Зв’язок із рідними та їхня підтримка допомагають Романові продовжувати службу й навчати тих, кому ще належить пройти власний шлях у війську.

Джерело