Загиблі герої Чернігівщини: Басацький Станіслав. Кравченко Денис. Мацвейко Едуард

Басацький Станіслав Олегович народився 6 липня 2006 року в селі Вересоч. Закінчив 11 класів Вересоцької школи. Тихий, спокійний, врівноважений, доброзичливий юнак. Дуже любив футбол, умів дружити, поважав людей і щиро любив життя.

Ще зовсім юним він зробив свідомий чоловічий вибір — присвятити себе військовій службі. Після закінчення школи вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де сумлінно навчався та здобув звання молодшого сержанта. Згодом підписав контракт зі Збройними Силами України та став на захист Батьківщини.

Він проходив службу головним сержантом 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А5002 (158 окремої механізованої бригади).

Вірний військовій присязі на вірність Українському народові, чесно, сумлінно та мужньо виконував свій військовий обов'язок, боронячи Україну на Сумському напрямку.

16 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка Сумського району Сумської області, молодший сержант Басацький Станіслав Олегович отримав поранення, несумісні з життям, і загинув.

Майже рік Захисник вважався зниклим безвісти. Майже рік тривав довгий і болісний шлях додому… Лише тепер, після проведення ДНК експертизи, стало відомо найстрашніше.

Йому було лише дев'ятнадцять… Вік, коли будують мрії, закохуються, планують майбутнє. Попереду мало бути ціле життя. Та замість мирного юнацького щастя він обрав шлях воїна і віддав найдорожче — своє життя — за свободу і незалежність України.

Молодший сержант Денис Кравченко народився 27 липня 1994 року у Чернігові. Навчався в місцевій школі Nº35. Після закінчення школи навчався у Чернігівському будівельному ліцеї, де опанував професію монтажника гіпсокартонних конструкцій. Також навчався в Остерському коледжі Будівництва та дизайну за спеціальністю "Технік-будівельник".

Проходив строкову військову службу, потім працював в приватних будівельних підприємствах, водієм-експедитором, а також за кордоном водієм далекобійником.

З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗС України, боронив Бахмут.

У 2024 році уклав контракт та продовжив службу.

Загинув 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку.

Попрощалися з військовим у Чернігові, поховали на кладовищі Забарівка.