Загиблі герої Чернігівщини: Івахненко Максим. Ярош Сергій. Кузьменко Володимир

1 липня 2026 року Сухополов’янська громада провела в останню путь свого Захисника — Максима Миколайовича Івахненка.

Максим народився 26 січня 1994 року в селі Єгорівка Прилуцького району Чернігівської області. Навчався у Дідівській школі, після закінчення якої здобув професію муляра-штукатура та монтажника гіпсокартонних конструкцій у Прилуцькому ліцеї.

У 2014 році разом із родиною переїхав до міста Черкаси. У квітні 2025 року сім’я оселилася в селі Заїзд Прилуцького району, де розпочала новий етап свого життя.

28 березня 2026 року Максим був призваний до лав Збройних Сил України. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи українську землю від російського агресора.

9 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку Максим Миколайович загинув. Певний час він вважався зниклим безвісти. Герою назавжди залишилося 32 роки.

У Максима залишилися найдорожчі люди — мати Світлана Валентинівна, дружина Анастасія Юріївна та донька Єва.

Під час виконання бойового завдання 28 червня 2026 року помер сержант Сергій Миколайович Ярош, військовослужбовець Державної прикордонної служби України.

Сергій Ярош народився 12 травня 1975 року в селі Суха Грунь на Сумщині. Після здобуття професії електрика переїхав на Чернігівщину, де працював у Ніжині, а згодом оселився у селі Володькова Дівиця. Тут він створив родину, виховував дітей дружини як рідних і став для місцевих жителів доброю, щирою та відкритою людиною.

До лав захисників України був мобілізований у вересні 2025 року. Проходив службу в Державній прикордонній службі України на посаді молодшого інспектора — помічника гранатометника. Виконував бойові завдання на Новгород-Сіверському напрямку.

28 червня 2026 року Сергій Ярош помер під час виконання бойового завдання поблизу села Бучки Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Поховали захисника у селі Володькова Дівиця.

1 липня 2026 року на щиті на рідну землю повернувся загиблий герой, захисник Володимир Кузьменко з Леляків.

Володимир Васильович народився 19 жовтня 1989 року в Леляках, де й розпочав навчання у 1996 році. Після закінчення місцевої школи здобув спеціальність електрика у Чернігівському ПТУ №5. Працював у Броварах, згодом – у Польщі, а в останні роки – у компанії «KERNEL» та охоронній фірмі «SECURITY».

До лав Збройних Сил України вступив 14 січня 2025 року. Пройшов навчання у Латвії та захищав країну на посаді стрільця-помічника гранатометника. Довгий час родина жила в надії, поки військовий вважався зниклим безвісти, проте підтвердилося найгірше: 10 квітня 2025 року Володимир Кузьменко загинув у бою на Донеччині.

Поховали воїна на кладовищі в рідному селі.