Постаті: Яків Скидан

У лютому 1664 року полковник Яків Скидан вів шістсот козаків по тилу найбільшої армії, яку Річ Посполита коли-небудь відправляла на Лівобережну Україну. Тридцять дві тисячі вояків короля Яна Казимира палили міста, різали людей і йшли на схід. А Скидан з невеличким загоном захопив їхню казну, відбив амуніцію з болота під Сосницею і побив стільки шляхти, що французькі найманці в польському війську потім написали про нього у своїх хроніках. Через кілька тижнів його схоплять і стратять. А через двісті років Микола Гоголь напише повість, головний герой якої дивовижно нагадуватиме сосницького полковника.

Яків Скидан – полковник Сосницького козацького полку, один з найяскравіших козацьких командирів епохи Руїни. Народився невідомо де і невідомо коли. Першу згадку про нього знаходимо в реєстрі Війська Запорозького 1649 року – козак Іркліївської сотні Кропивненського полку, десь на Черкащині, далеко від Чернігівщини. Як потрапив до Сосниці – невідомо. Але потрапив.

Скидани в Сосниці з’явилися раніше за Якова. За двадцять шість років до нього тут жив Карпо Павлович Скидан – козацький полковник, один з лідерів повстань 1637–1638 років. Карпо був правою рукою гетьмана Острянина, збирав по п’ять тисяч козаків на Січі, полонив ворожих отаманів, розбивав польські війська. У липні 1638 року його поранили, захопили в полон і, найімовірніше, стратили.

Чи був Яків Скидан сином Карпа? Ні. По батькові Якова – Пилипович, а Карпа – Павлович. Батька Якова звали Пилип, не Карпо. Але два козаки з тим самим прізвищем, з того самого містечка, з різницею у двадцять шість років, обидва полковники, обидва загинули в полоні – це забагато для збігу. Брати? Дядько і племінник? Двоюрідні? Архіви мовчать. Але «козацьке гніздо» Скиданів у Сосниці – факт.

Сосницький козацький полк існував двічі. Першого разу – під час Хмельниччини, у 1648–1649 роках, під командуванням полковника Леонтія Ракушки. Після Зборівського договору полк розформували, а його сотні включили до Чернігівського полку. Потім – до Ніжинського.

Вдруге полк з’явився в липні 1663 року. Гетьман Іван Брюховецький, щойно обраний на Чорній раді в Ніжині, реформував козацький устрій Лівобережжя. Великий Ніжинський полк – тридцять шість сотень – він розділив на чотири: Ніжинський, Стародубський, Глухівський і Сосницький. Полковником Сосницького став Яків Скидан.

Реформа була політичною. Брюховецький ставив на ключові посади своїх людей, щоб контролювати Лівобережжя. Скидан отримав п’ять сотень: Сосницьку, Березинську, Новомлинську, Менську та Коропську.

Читати далі