Наукова еліта Чернігівщини: Ілля Буяльський

Сільський священник у Вороб’ївці на Новгород-Сіверщині мав сімнадцять дітей. Передостанній син Ілля у вісім років пішов до повітового училища, у вісімнадцять – їхав з Чернігівської семінарії до Петербурга. Через двадцять років він бальзамував тіло імператриці Марії Федорівни, а у січні 1837-го його викликали до смертельно пораненого на дуелі Пушкіна. Через сорок років він став академіком, заслуженим професором і одним із найвпливовіших хірургів імперії. Звали його Ілля Васильович Буяльський.

Народився 26 липня (6 серпня) 1789 року у Вороб’ївці – селі за 28 кілометрів від Новгорода-Сіверського, що стояло на річці Варі. Прадід був запорізьким козаком, дід – осавулом реєстрового козацтва, батько – випускником Києво-Могилянської академії й священником місцевої Хрестовоздвиженської церкви. Родину записали до дворянства, та статок був скромний. Сімнадцять дітей у домі священника – це не маєток, це безперервна праця.

Підлітком Ілля захоплювався живописом і архітектурою, мріяв про Академію мистецтв. Двоюрідний дядько Петро Загорський – уродженець Понорниці, на той час уже відомий анатом у Петербурзі – переконав небожа обрати медицину. Восени 1809-го Ілля вступив до Московського відділення Медико-хірургічної академії, через рік перевівся до Петербурга, де його прямим учителем став той самий Загорський. Так склалася українська лінія в російській анатомії XIX століття: Загорський – Буяльський, обидва з Чернігівщини, обидва з-під Новгорода-Сіверського.

Кар’єра пішла стрімко. 1814 року Буяльський закінчив академію з відзнакою і став прозектором кафедри анатомії. Уже через два роки звітував про двадцять вісім самостійних операцій. До 1819-го передав академії понад двісті двадцять анатомічних препаратів власного виготовлення. 1823-го захистив дисертацію, в якій описав двісті десять операцій і запропонував власну теорію розвитку аневризм. 1831 року став професором анатомії; того ж року почав викладати пластичну анатомію в Імператорській академії мистецтв – і не покидав цієї роботи тридцять п’ять років, до самої смерті.

Читати далі