Скорботні жнива війни: Мащенко Євгеній. Голодненко Євгеній. Вороник Олександр
Євгеній Мащенко народився 6 липня 1985 року в польському місті Легниця, де на той час працювали його батьки. Згодом родина переїхала до села Соколівське Кіровоградської області. Після закінчення дев’яти класів Іванівської загальноосвітньої школи у 2000 році сім’я оселилася в Прилуках.
У Прилуках Євгеній навчався у місцевому ліцеї, де здобув професії слюсаря з ремонту автомобілів та водія автотранспортних засобів категорії «С». Працював на підприємствах міста. Рідні та знайомі згадують його як добру, щиру, веселу та працьовиту людину.
З початком повномасштабної війни у 2022 році Євгеній став на захист України. Служив у районах найзапекліших бойових дій на Донеччині, зокрема на Бахмутському та Краматорському напрямках. Попри отриману контузію, продовжив виконувати військовий обов’язок. Серед побратимів був відомий під позивним «Мес» та користувався заслуженою повагою завдяки професіоналізму, людяності й готовності завжди підтримати товаришів.
На жаль, 19 липня 2026 року серце воїна зупинилося після важких випробувань, які випали на його долю під час служби.
У захисника залишилися дружина Наталія, донька Ксенія, батько Станіслав Володимирович, брат Артур, рідні, друзі та побратими.
У 2018 році розпочав військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. У 2019 році був переведений на строкову службу, а згодом звільнений у запас.
З початком повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, добровільно став на захист Батьківщини, долучившись до лав Збройних Сил України. Виконуючи військовий обов’язок на Донеччині, зазнав тяжкого поранення.
У 2024 році за станом здоров’я був звільнений зі служби. Тривалий час проходив лікування, однак 29 липня 2025 року серце Захисника не витримало…
Похований у місті Новгород-Сіверський.





Коментарі
Дописати коментар