Постаті: Степан Могилевич

Коли 1729 року молодий священник Степан Ілліч Могилевич уперше став за вівтарем церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Жукля під Холмами, гетьманом Лівобережжя був Данило Апостол. Українська автономія ще трималася: гетьман сидів у Глухові, козацькі сотні платили податки до власної скарбниці, козаки судилися за козацьким правом. Коли Могилевич останній раз вийшов із цієї ж церкви 1784 року, гетьманства вже не існувало двадцять років. Російська імперія секуляризувала українські монастирі, скасувала козацькі полки, перевела діловодство на російську. За пʼятдесят пʼять років служби, що випали Могилевичу, навколо нього змінилися гетьмани, цариці, межі держави й самі правила церковного життя. А він стояв за тим самим вівтарем у тому самому селі. Без переведень, без скандалів, без того, щоб про нього знала хоч одна газета свого часу. Це коротка історія найдовшої парафіяльної служби, яку знає історія Чернігівщини.

Степан Ілліч Могилевич (XVIII ст., точні роки невідомі — після 1784, Жукля) — український православний священник Чернігівської єпархії, перший настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Жукля Сосницького повіту, спорудженої гетьманом Данилом Апостолом. Служив у Жуклянській парафії 55 років — із 1729 по 1784. Засновник священицької династії Могилевичів. Його син Єфимій Степанович служив у тій самій церкві з 1784 по 1797 року (13 років). Брат Степана — Опанас Ілліч Могилевич — узяв парафію після Єфимія і служив із 1797 по 1818 рік (21 рік). Сумарно троє представників однієї родини провели за вівтарем Жуклянської церкви 89 років підряд. Біографічних даних про Степана Могилевича майже не збереглося: ні точних дат народження і смерті, ні портретів, ні листів. Лише записи в церковних метричних книгах і місцева пам’ять.

Читати далі