Загиблі герої Чернігівщини: Сухарєв Микола. Сільченко Олександр. Єщенко Олександр
Микола народився в селі Островське в українському Криму. Навчався у місцевій загальноосвітній школі I-III ступенів. Згодом чоловік оселився у місті Семенівка Чернігівської області. Неодноразово брав участь у навчальних зборах військовозобов’язаних
Після повномасштабного вторгнення російських окупантів Микола приєднався до лав 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця-санітара. Разом із побратимами чоловік боронив від окупантів Донбас.
«Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти в серці рідних болючу рану втрати, адже загибель найріднішої людини – велике випробування. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо», – зазначили на сторінці Семенівської громади.
Поховали військовослужбовця у Семенівці на Чернігівщині.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Народився 22 вересня 1985 року та зростав в Луганській області.
В 2012 році разом з батьками родина переїхала до м. Носівка, Чернігівської області.
У мирному житті працював у м. Києві поліцейським.
Будував власний дім, одружився, радів появі на світ своєї донечки Веронічки.
15 листопада 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини, на посаду солдата резерву запасної роти.
На жаль, Олександр Сергійович загинув 30 грудня 2022 року в районі с. Макіївка, Луганської області, під час виконання бойового завдання, боронячи Батьківщину.
Похований 13 січня 2023 року в м. Носівка на Троїцькому кладовищі.
У 2013 році закінчив "Європейський університет" у Києві.
З 1998-2000 року служив у Збройних Силах, у 2001-2015 роках служив в органах МВС, а з 2015 року чоловік був на службі в органах поліції.
Олександр Єщенко був водієм автомобіля спецпідрозділу "Чернігів". Він перейшов до підрозділу восени 2022 року, до цього працював водієм при ГУНП.
Загинув чоловік 9 січня 2023 року, під час виконання службового завдання у Бахмуті.
– Олександр мав чітку принципову позицію: він зі зброєю в руках хотів вигнати ворога з рідної землі і без вагань поїхав боронити країну на Схід. Його сестра нині служить у Збройних силах України. Це теж мотивувало його відправитися у найгарячіші точки, аби наближати нашу перемогу, – говорить командир роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Віктор Тріщук. – Вранці 9 січня Олександр з побратимами поверталися з бойового завдання і в Бахмуті потрапили під артилерійський обстріл. На жаль, Олександр загинув на місці…
Мужній, щирий, позитивний і добросердечний – таким його згадують колеги. Олександр був справжнім професіоналом своєї справи, дуже відповідальним і сумлінним. Він був люблячим сім’янином: з дружиною Оленою вони виховували двох дітей – сина Артема і дочку Анну.
– Наша поліцейська родина понесла непоправну втрату. Ми втратили справжнього друга і колегу. З початку ворожого вторгнення Олександр став на захист Чернігівщини і щодня ризикував власним життям. Після того, як ми прогнали ворога з нашої області Олександр виявив бажання відправитися на Схід і вибивати окупантів з рідної землі. Він мужньо виконував свої обов’язки. На жаль, війна забирає найкращих… Не забудемо і не пробачимо. Дякую і вклоняюся батькам за сина-Героя! У Олександра також залишилася дружина і двоє діток. Відтепер вони під нашої опікою. Наш святий обов’язок – оберігати і піклуватися про родину полеглого колеги, – сказав начальник Головного управління Нацполіції у Чернігівській області Володимир Нідзельський.
13 січня поховальна церемонія зібрала сотні людей. Попрощатися з Героєм прийшли рідні та близькі загиблого, керівництво поліції Чернігівщини, бойові побратими та небайдужі чернігівці.
Поліцейський Олександр Єщенко був яскравим прикладом самовідданої любові до рідної землі та обраної професії.
Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно) та медаллю "За оборону Чернігова" (посмертно).
Коментарі
Дописати коментар