Загиблі герої Чернігівщини: Васильєв Олександр. Коробейник Сергій. Мовчан Ігор

 32-річний старший лейтенант Олександр Васильєв загинув 27 березня 2022 року, захищаючи від окупантів Миколаївську область. Біля села Благодатне його підрозділ потрапив під обстріл фосфорними снарядами.

Олександр родом із Прилук Чернігівської області. Після служби в армії став кадровим військовим. Із відзнакою закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Служив у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа.

Жив із родиною у Рівному. Майбутню дружину зустрів у 2014-му. Тоді поїхав на похорон до свого побратима і там познайомився з його сестрою Вікторією. Освідчився їй через 2 тижні. Влітку наступного року в подружжя народилася донечка Ірина.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олександр боронив рідну країну від окупантів. Брав участь у боях на Київщині та Миколаївщині.

«Ніхто не міг подумати, що ми одружені вже 7 років. Іноді говорили, що ми якісь не такі, поводимось як діти. А у нас постійно були пригоди і романтика. Миті, проведені разом, були наповнені неймовірною енергією. Із Олександром ми навіть посваритися нормально не могли, бо потім сміялися одне з одного», – розповідає дружина офіцера Вікторія.

Поховали офіцера у рідному місті. Посмертно старший лейтенант Васильєв нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Також йому присвоїли звання почесного громадянина Рівного. На його честь там перейменували одну із вулиць.

В Олександра залишилися батьки, дружина і донечка Ірина. Дівчинка, якій на момент загибелі батька було 6 років, вирішила продовжити його справу – захищати Україну. Поки займається волонтерством. Продає власноруч сплетені віночки, а виручені кошти передає на потреби ЗСУ.

Старший солдат Сергій Коробейник загинув 31 жовтня 2022 року у бою з ворогом поблизу селища Курдюмівка на Донеччині. Воїну було 50 років.

Сергій народився і жив у Чернігівській області. Школу закінчив у селі Валки. Потім навчався у професійно-технічному училищі №34 у Прилуках. Після строкової військової служби опанував фах електрогазозварювальника. Близько 18 років працював на заводі за спеціальністю. Любив гуляти в лісі. У вільний час ходив рибалити і збирати гриби.

З лютого 2015 року чоловік брав участь в АТО/ООС на Донбасі у лавах Збройних сил України. Воював у різних бригадах, побував у всіх гарячих точках фронту.

Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій захищав Україну у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Був командиром відділення кулеметного взводу.

«Мій брат – справжній Герой. Він завжди залишався вірним своїм ідеалам, своїм переконанням, своїм зобов‘язанням . Я пишаюсь тим, що Сергій – мій брат», – розповіла Марина Коробейник.

Поховали військовослужбовця в рідному селі Боршна на Чернігівщині.

20 січня 2023 року на стінах Валківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в відкриили Меморіальну дошку на честь Сергія Коробейника.

У захисника залишилися батьки, брат і сестра.

26-річний старший солдат Ігор Мовчан, позивний Малиш, загинув 26 листопада 2022 року у бою з окупантами в районі села Первомайське на Донеччині. Ворожий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, де він перебував.

Ігор народився у селі Авдіївка Чернігівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Потім вступив до Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на спеціальність «електронні системи». Пройшов строкову військову службу. Жив у столиці. Працював інженером виробничого ремонту в компанії «Ajax». Захоплювався електронікою та історією. Любив малювати. Вивчав англійську мову.

З початком повномасштабного російського вторгнення Ігор пішов до лав ЗСУ. Служив механіком-телефоністом у 56-й окремій мотопіхотній бригаді.

«Ігор був надзвичайною людиною, дуже розумним, позитивним, мав принципи, яких завжди дотримувався. Він навіки залишиться коханням мого життя, найближчим другом і справжнім героєм. Спочивай з миром, я тебе не підведу», – зазначила кохана дівчина загиблого Ірина.

Поховали захисника у рідному селі. В Ігоря залишилися батьки, бабуся, брат, племінник і дівчина.