Загиблі герої Чернігівщини: Холмов Тарас. Гарбуза Павло. Селезень Анатолій

Народився Холмов Тарас 27 березня 1997 року в смт Куликівка на Чернігівщині. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «економічна кібернетика».

У 2020 році Тарас вирішив долучитися до лав Збройних Сил України. Потрапив до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, де згодом обійняв посаду старшого оператора протитанкового відділення.

На жаль, 27 травня під час виконання бойового завдання поблизу села Довгеньке на Харківщині Тарас загинув.

«Стався перший обстріл і хлопців, які йшли по переду, поранило та посікло осколками. Тарас знаходився позаду і коли стався перший приліт, він не побіг в укриття, не ліг на землю, а кинувся рятувати товаришів. Він не помітив другого «виходу»…, - розповідають побратими Тараса.

Поховали загиблого Героя Сіверщини та України у Куликівці на Новому кладовищі.

36-річний солдат Павло Гарбуза загинув 28 лютого 2022 року під час оборони Чернігова від окупантів. Життя захисника обірвав ворожий артилерійський обстріл.

Павло народився в селі Жавинка Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. Здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування в Чернігівському професійно-технічному училищі №1. Працював за спеціальністю на різних підприємствах Чернігівщини. Проходив строкову військову службу. У 2015-2016 роках брав участь в АТО на Донбасі.

У перший день повномасштабного російського вторгнення Павло знову став на захист України у лавах ЗСУ. Служив у 134-му окремому батальйоні охорони і обслуговування ОК «Північ» (в/ч А1624) на посаді командира БМП-1.

«Наш Пашка був дуже сміливим, порядним, працьовитим, добрим, завжди всім допомагав. Був найкращим сином, братом, другом... Дуже поважав і любив батьків. Мав багато планів на майбутнє. У перший же день повномасштабного вторгнення без вагань пішов захищати рідну землю. Він вже дивився війні в обличчя і знав, куди йшов. На благання не йти від матері, яка вже втратила одну дитину і дуже переживала за єдиного сина, він відповів: «Якщо не я, то хто?!» Він був справжнім та мужнім! Нам дуже його не вистачає. Ми завжди тебе любимо і пам’ятаємо! Наш Герой!» – розповіла двоюрідна сестра загиблого Валентина.

Посмертно солдат Гарбуза нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника в рідному селі.

Вдома на Павла чекали батьки.

Народився Анатолій Михайлович Селезень 8 листопада 1970 року у селі Шептаки Новгород-Сіверського району Чернігівської області у багатодітній сім’ї. Закінчивши місцеву школу, Анатолій вступив до Новгород-Сіверського медичного училища, отримав спеціальність фельдшера. Згодом був призваний на строкову військову службу. Демобілізувавшись, деякий час працював фельдшером у рідному селі. Потім – у колгоспі, їздив по заробітках.

Рідні та близькі Анатолія Михайловича характеризують його як доброзичливого, скромного, порядного, працьовитого чоловіка. Він був люблячим та уважним до своєї родини, завжди готовий прийти на допомогу кожному.

З перших хвилин війни Селезень Анатолій Михайлович став на захист рідної землі від російського окупанта.

Загинув Анатолій Михайлович 01 березня 2022 року у селі Киїнка Чернігівського району.

Мати втратила сина, дружина – чоловіка, без батька залишилися діти. Поховали Селезня Анатолія Михайловича на батьківщині.