Маловідома Чернігівщина: Вознесенська церква в Березні

Вознесенську церкву збудував 1759–1761 із добірного соснового бруса на цегляному підмурку з льохом майстер з м. Ніжина Панас Шолудько. вона постала на місці колишнього замку у центрі Березни; була головною домінантою поселення. Її вичерпно дослідив 1928 С. Таранушенко.

Знищена 1929–1930.

1999 її відтворення було передбачено в затвердженій Кабінетом 

Міністрів України Програмі вiдтворення видатних пам'яток iсторiї 

та культури України (скасована 2007), причому планувалося відбудувати

її не в смт Березні (на первісному місці розташування), а на території 

Національного музею народної архітектури та побуту України (м. Київ).

В основі розпланувально-просторової побудови — тип хрещатої 

п’ятидільної п’ятиверхої церкви, ускладнений прибудовою двох 

увінчаних верхами «слупів» (башт) перед бабинцем та двох ризниць 

обабіч вівтаря. Висота верхів значно менша за висоту стін, але 

вони знаходяться у гармонійних співвідношеннях. Висота зрубів 

стін усіх п’яти дільниць однакова; вони прорізані прямокутними 

вікнами у три яруси. В інтер’єрі підкреслено розмах простору 

п’яти верхів, об’єднаних в одне ціле завдяки широким 

фігурним аркам — вирізам. У бабинці зроблено обширні хори,

 а вище їх — лоджію, що відповідає надвірному балконові між слупами. 

Майстер застосував кілька нововведень в конструкціях (наприклад, 

додаткові зрубики між вівтарями), а також відмовився від традиційних 

ригелів-стяжок. Декор застосовано стримано; на різьблених одвірках 

дверей було вирізьблено ім’я майстра.

Відповідно до контракту на будівництво, що зберігся і опублікований, 

П. Шолудькові громада замовила збудувати церкву без опасань,

 підкресливши цим вертикальну спрямованість композиції. Після 

спорудження церкви цей напрям став панівним у народному 

монументальному будівництві, а Вознесенську церкву в Березні 

вважають найдовершенішим витвором цього напряму. Незвичайним

 у композиції є наявність західних слупів, з’єднаних балконом, завдяки 

яким церква загалом виглядала як семиверха, чим було порушено симетричність композиції.

Унікальний тип, представлений однією лише Вознесенською церквою

 в Березні, не знайшов поширення в українській архітектурі.

• В контракті на будівництво церкви серед детального опису вигляду храму вказано й й намір звести її без жодного залізного цвяха (бо ними розіп’ятий Ісус Христос). Крім будівничої роботи майстер і його люди зобов’язувалися віддавати священикам шану і не пиячити.
• Церква мала три престоли: середній — Вознесіння Господнього, правий — св. Георгія Змієборця, лівий — Миколая Чудотворця. Іконостас та церковне начиння при знищенні церкви були спалені. Завдяки зусиллям мистецтвознавця Павла Михайловича Жолтовського (1904–1986) перед знищенням церкви вдалося зберегти й вивезти до музеїв декілька цінних ікон, які тепер зберігаються в Національному художньому музеї України та в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Це ікони «Деісіс» (Моління), 3 ікони з парними зображеннями апостолів: Матвія і Петра; Юди і Якова; Хоми і Варфоломія. З лівого крила іконостаса збереглося 5 ікон з одинарними зображеннями апостолів. З намісного ряду збереглися ікони «Три святителі», «Собор Архангела Михаїла», «Святий Георгій». З цокольного ярусу збереглася живописна композиція «Гріхопадіння».
• Майстер П. Шолудько залишив для нащадків своє прізвище, вирізьблене на одвірку південних дверей.
• З 3D-моделлю церкви можна ознайомитися за посиланням: https://savchook.com/visual-models/berezna/