Загиблі герої Чернігівщини: Аладько Денис. Пацюк Сергій.Апецько Євгеній. Полуян Сергій

Солдат Денис Аладько народився 6 жовтня 1982 року у Чернігові. Тут закінчив школу №30, а після неї — професійно-технічне училище №15.

Працював у ТОВ "Транс-Лайн", а після 24 лютого 2022 року пішов служити у ЗСУ. Службу ніс у військовій частині А0409 на посаді стрільця-снайпера.

13 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Парасковіївка на Донеччині Денис загинув.

Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві. Поховали його на кладовищі "Яцево".

Молодший сержант Сергій Пацюк народився 18 січня 1974 року у селі Смолянка. У 1991 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. З 1992 по 1994 роки проходив строкову військову службу.

Після цього навчався в школі прапорщиків в Білій Церкві, а у квітні 2022 року долучився до оборонців України.

Службу ніс у складі військової частини А7014 на посаді бойового медика.

6 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Луганщині Сергій загинув.

Попрощалися з воїном у його рідному селі. Поховали його на місцевому кладовищі.

Старший солдат Євгеній Апецько народився 21 жовтня 1982 року в селі Лосева Слобода. У 2002 році закінчив Кучинівську ЗОШ, після чого проходив строкову військову службу на посаді старшого стрільця.

З вересня 2006 року по липень 2016 року чоловік працював у Чернігівському слідчому ізоляторі, а з 15 липня 2016 року розпочав військову службу за контрактом (строком на три роки) на посаді стрільця – помічника гранатометника 134-го окремого батальйону охорони та забезпечення. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

У червні 2022 року Євгеній вдруге став на захист України. Служив у військовій частині А4355 на посаді розвідника – радіотелефоніста.

9 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Васюківка на Донеччині Євгеній загинув.

Попрощалися з воїном у селі Конотоп, що на Чернігівщині. Поховання його на місцевому кладовищі.

Вдома у Євгенія дружина та двоє синів — Матвій і Микита. Нагороджений Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

ПОЛУЯН Сергій Анатолійович. Народився 10 серпня 1990 року в смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівської області.
Закінчив Михайло-Коцюбинську гімназію в 2007 році, під час навчання брав активну участь у спортивних змаганнях, займав призові місця.
Трудову діяльність розпочав меблярем і надалі працював на мебельному комбінаті в смт. Михайло-Коцюбинському та місті Чернігів.
Після початку повномасштабної війни у липні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Солдат-розвідник, пізніше кулеметник у складі частини батальйону територіальної оборони.
Разом з побратимами віддано боровся за Незалежність України спочатку на Харківському напрямку, а згодом поблизу м.Бахмут.
На жаль, Сергій Анатолійович, загинув 14 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині.
У Сергія залишилась кохана дружина, восьмирічна донечка Вікторія, любляча матуся. Він любив їх безмежно й дуже пишався донечкою.
Прощалися з воїном в Катерининській церкві Чернігова та на подвір’ї батьківського, такого рідного дому. Поховали Героя на малій Батьківщині в смт. Михайло-Коцюбинське.
Сергій залишиться в пам’яті Українців як справжній Герой-Захисник, адже навіть під час свого останнього бою просив рятувати не себе, вже тяжко пораненого, а інших, всіх, кому потрібна була допомога.

Нагороджений Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).