Вбиті росією: Стефанишин Богдан. Пустовойт Наталія. Сивко Костянтин

30 березня під Черніговом загинув Богдан Стефанішин. Чоловік віз гуманітарну допомогу людям, коли його машину обстріляли військові РФ.

Голова фракції «Голос» Олександра Устинова поділилася, що Богдан Стефанішин пішов першого ж дня війни записуватися у військкомат, а коли після 10 години черги сказали, що вже перебір – почав займатися гуманітаркою і вивозити людей з пекла спочатку з-під Києва, а потім із Чернігова.

«Сьогодні Богдан, чоловік Олі Стефанишиної, загинув як Герой, намагаючись врятувати інших. Я не хочу і не можу в це повірити. Оля розповідала, що вони ще тільки-но почали жити разом, а Богдан уже тоді забороняв купувати їй «російський» сир, бо назва проклята. Його родина з Коломиї пройшла всі кола пекла совєтщини, і він з дитинства знав, хто такі прокляті москалі. Ми мали улюблену пісню, на яку він мене підсадив – «Україна – це я». Україна – це ти, Бодя», – поділилася спогадами Олександра Устинова.

56-річна Наталія Пустовойт загинула 14 червня 2023 року в селі Янжулівка на Чернігівщині. Цей прикордонний населений пункт російська армія обстріляла зі ствольної артилерії. Наталія потрапила під обстріл, коли поралася по господарству. Ворог завдавав ударів по селу від 13:40 до 15:00.

Наталія Пустовойт народилася та все життя провела в Янжулівці. Закінчила місцеву школу, далі здобула вищу освіту. Працювала бухгалтеркою у сільськогосподарському підприємстві, техпрацівницею в сільраді. Наталію поважали за чуйність і доброту. Вона мала багато друзів.

«Це чарівна жінка, щира, працьовита, усміхнена. Любила співати, любила сцену, жоден концерт у селі не відбувався без її чудового голосу. Активна. Ніколи нікому не відмовляла в допомозі», – сказали у Семенівській міській громаді.

39-річного Костянтина Сивка убили російські військові 7 березня 2022 року біля села Ягідне на Чернігівщині. Напередодні ввечері він із товаришем Миколою Садовим виїхали на велосипедах зі села Красне до Чернігова. З того часу рідні втратили з ними обома зв’язок. Після звільнення області на початку квітня 2022-го тіло Костянтина знайшли волонтери у селі Ягідне. Документів при загиблому не було, тож ідентифікувати його не змогли. Рідні відшукали вбитого Костянтина в чернігівському морзі в другій половині квітня. Миколу Садового знайти не вдалося. Костянтин Сивко народився в Чернігові. Після школи здобув фах зварювальника у місцевому професійно-технічному училищі. Працював на автозаводі, із будівельною командою їздив на заробітки за кордон. Деякий час був одружений, але розлучився. У 2010-х роках Костянтин разом із матір’ю переїхав жити до села Красне. Там працював на деревообробному підприємстві. У 2021 році матір померла і він жив у селі сам. Востаннє Костянтин говорив із дружиною брата Іриною 4 березня 2022. Розповідав, що допомагав українським військовим і що теж хоче стати на захист України. Через два дні разом із товаришем вони вирушили до Чернігова. Тіло Костянтина, яке знайшли на 43-й день після вбивства, було дуже обгорілим. Ірина та брат опізнали його за особливими прикметами і татуюваннями.
«Костя був гарною людиною. В нього були золоті руки: він стільки всього вмів, багато майстрував. Жив звичайним життям, працював», – сказала Ірина.
Костянтина Сивка поховали на цвинтарі Забарівка у Чернігові. В нього залишився брат із сім’єю.