Загиблі герої Чернігівщини: Новіков Дмитро. Саєнко Микола. Ткач Андрій

Чернігівщина віддала шану 28-річному старшому солдату Дмитру Новікову, котрий виконуючи бойове завдання на Донеччині, на превеликий жаль, отримав несумісні з життям поранення.

Народився Дмитро Новіков 26 січня 1995 року у селі Замглай на Ріпкинщині. Навчався в Замглайській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після цього вступив в місцеве професійно-технічне училище, де опановував професію тракториста. Далі – строкова військова служба, після якої Дмитро підписав контракт та вперше долучився до оборонців Батьківщини.

Після початку повномасштабної війни наш земляк знову долучився до лав ЗС України. Службу ніс у складі військової частини А4010 та разом з побратимами віддано боронив Батьківщину від ворожих окупаційних військ. 3 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині підрозділ Дмитра потрапив під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок чого наш земляк отримав поранення, які виявились несумісними з життям. Попрощалися з воїном на його Малій Батьківщині.

Капітан Саєнко Микола Васильович народився 4 липня 1991 року в Ніжині. Закінчив Ніжинську загальноосвітню школу №5, вищу освіту отримав у Чернігівському державному інституті економіки і управління.

З вересня 2011 року до серпня 2013 року навчався на військовій кафедрі офіцерів запасу Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Отримав звання молодшого лейтенанта за спеціальністю «офіцер бойового управління повітряним рухом літаків».
До повномасштабної війни чоловік працював директором магазину «МОТОСТАНДАРТ» в Ніжині, а з 2019 року перебував у лавах Національної Гвардії України, беручи безпосередню участь в операції об‘єднаних сил на сході нашої держави.

У липні 2022 року був призначений командиром бойової групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення Північного Київського територіального управління НГУ. Перебував у найгарячіших точках війни. Неодноразово рятував своїх побратимів і цивільних. Під час евакуації поранених сам потрапляв під ворожі обстріли, але після лікування якнайшвидше повертався на передову.

17 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кам’янка внаслідок підриву інженерного загородження, капітан Микола Саєнко отримав поранення несумісне з життям.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №548/2022 від 1 серпня 2022 року нагороджено медаллю “За військову службу Україні”. 

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Указом Президента України №375/2023 від 7 липня 2023 року нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Солдат Андрій Ткач загинув 19 лютого 2023 року в бою з окупантами поблизу села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. У січні бійцю виповнилося 22 роки.

Андрій народився в селі Народичі Житомирської області. Навчався у місцевій школі. Здобув фах електрозварювальника у вищому професійному ліцеї. Пройшов строкову військову службу. Займався спортом. Мріяв про мандри.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік переїхав з родиною на Чернігівщину. Згодом долучився до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-снайпером у 5-й окремій штурмовій бригаді (в/ч А4010). Разом із побратимами боронив рідну країну від окупантів на передовій.

«Спочивай з миром, наш Герою! Земний уклін тобі, дитино, за наші збережені життя!», – написала землячка загиблого Олена Кидисюк.

Поховали військовослужбовця у селі Володькова Дівиця Чернігівської області.

В Андрія залишилися мама та брат.