Загиблі герої Чернігівщини: Лучка Руслан. Ролік Віктор. Котов Ігор

Солдат Руслан Лучка народився 23 грудня 1979 року у Чернігові. Тут закінчив 9 класів Чернігівської ЗОШ №2, а після неї - Чернігівське професійно-технічне училище №15 за спеціальністю "електро-газозварник". Певний час Руслан працював на заводі залізобетонних виробів, а останні 15 років присвятив роботі у службі таксі.

Після початку повномасштабної війни чоловік долучився до лав ЗСУ. Служив у військовій частині А0641 на посаді старшого навідника гранатометного відділення.

16 грудня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка на Луганщині Руслан Лучка загинув.

Рідні та близькі провели його в останню путь, воїна поховали на кладовищі "Яцево".

Солдат Віктор Ролік народився 20 квітня 1991 року в селі Червоний Маяк на Херсонщині. Тут ріс та проживав, але після повномасштабного ворожого вторгнення вирішив долучитися до оборонців Батьківщини. Так він потрапив на службу до військової частини А0693 на посаду стрільця.

Протягом цих місяців Віктор мужньо та віддано виконував свій військовий та громадянський обов'язок, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, але, на жаль, 15 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу начеленого пункту Верхньокам'янське на Донеччині Віктор Ролік загинув.

Побратими та близькі провели його в останню путь, воїна поховали його на Ічнянському кладовищі.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Боєць ТРО Ігор Котов загинув 3 березня 2022 року під час оборони Чернігова від російських окупантів. Захисник був у місцевій школі, коли туди прилетіла ворожа ракета. Йому було 47 років.

Ігор народився у місті Жлобин в Білорусі. З дитинства жив у Чернігові. Навчався у школі №30. Упродовж 15 років працював на себе – мав бізнес із виготовлення металоконструкцій, послугами якого користувались мешканці Чернігова та області. У вільний час любив поїздки на велосипеді та походи до Молодіжного театру.

Коли почалася повномасштабна війна, Ігор став на захист Чернігівської області. Приєднався до лав місцевої територіальної оборони.

«Мій батько був дуже доброю та веселою людиною по життю. Мав величезні успіхи в бізнесі і постійно його розвивав, це було його життям. 26 лютого він самостійно, нікому з сім'ї не сказавши, пішов разом з другом оберігати наше місто. Його загибель стала величезним горем у нашій родині», – розповіла донька загиблого Христина.

Поховали захисника в Олександрівці на Чернігівщині. В Ігоря залишилися батько, сестра і донька.