Загиблі герої Чернігівщини: Женило Максим. Король Володимир. Авраменко Вадим. Бердник Іван

Максим ЖЕНИЛО народився 18 січня 1980 року в Казахстані. Батьки військові. Приблизно в 1981 родина переїхала в Україну.

Максим навчався у Чутівській середній школі Полтавської області. Потім вступив у Чутівське СПТУ на тракториста-механізатора, яке закінчив у 1998 році.

1 червня 1998 року пішов на строкову службу. Приїхав на Ічнянщину у відрядження (Сейсмопартія, бурові установки). Згодом одружився й залишився в Ічні працювати та плекати своє сімейне щастя.

Останнє місце роботи Максима – Ічнянське ВУЖКГ.

Під час повномасштабного вторгнення 19 січня 2023-го чоловік долучився до лав ЗСУ. Обіймав посаду механіка-водія відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 503 окремого батальйону морської піхоти.

Молодший сержант Максим Женило загинув 8 серпня 2023 поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

У захисника залишилась дружина та син.

Оборонець посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Старший солдат Володимир Король народився 12 лютого 1995 року в Чернігові. Тут закінчив школу № 30, після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі №6. 

Протягом 2014-2015 років проходив строкову службу на Харківщині. 

24 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді гранатометника стрілецького відділення. 

Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.

Молодший сержант Вадим Авраменко народився 18 лютого 1976 року в Тюмені (Росія). З часом переїхав з родиною в Україну та провів все своє життя у Чернігові. Навчався в місцевій загальноосвітній школі № 32, після чого закінчив ПТУ №18 за напрямом "монтажник зв’язку-кабельщик". Працював на "Хімволокно" - був відповідальним за роботу телефонних мереж, також працював на будівництві, потім знайшов себе в будівництві - дизайнер, архітектор. 

З першого дня повномасштабної війни став на захист України у лавах ТрО. Боронив Чернігів, а у серпні 2023 року вирушив на Схід у складі одного з підрозділів військової частини А7328 на посаді командира відділення. 

Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. 

Попрощалися в Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Ялівщина.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Старший лейтенант Іван Бердник, позивний Маршал, загинув 11 квітня 2022 року в бою з окупантами поблизу села Новозлатопіль Запорізької області. Офіцеру назавжди 24 роки.

Іван народився в селі Тихоновичі Чернігівської області. Закінчив місцеву школу та Сновське вище професійне училище лісового господарства. З 2015 року служив у лавах Збройних сил України. Брав участь в АТО у складі 36-ї бригади морської піхоти. Згодом вирішив будувати військову кар’єру. У 2016-му вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

У 2020 році після випуску молодий офіцер пішов на службу до 137-го окремого батальйону морської піхоти, що у складі 35-ї бригади морської піхоти. Був командиром взводу. Разом із підрозділом виконував бойові завдання на території ООС.

З початком повномасштабного російського вторгнення Іван продовжував боронити рідні землі від окупантів. Обіймав посаду командира десантно-штурмової роти.

«Ваня був найсвітлішою та найкращою людиною, яку я знала. Він був та залишається центром Всесвіту для всіх рідних і близьких... Безмежно любив життя, мав безліч планів. Був гідним воїном і справжнім командиром, на якого всі рівнялись, яким захоплювалися. Він багато чого досяг, але не зупинявся на цьому. Таких людей більше не буде....ніколи…» – розповіла кохана полеглого воїна Анастасія.

Посмертно старший лейтенант Бердник нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали Героя у рідному селі.

В Івана залишилися батьки, брат і наречена.