Загиблі герої Чернігівщини: Розуменко Олександр. Атрошенко Дмитро. Шевеленко Василь

Розуменко Олександр Андрійович народився 16 квітня 1975 року в м. Городня. Навчався в ЗОШ № 2 м. Городня, закінчивши 9 класів пішов навчатися до Замглайського ПТУ №12.

З 1993 по 1995 роки служив на строковій службі, згодом продовжив службу за контрактом. У 2015 році був мобілізований у зону АТО/ООС. На час повномасштабного вторгнення проходив службу в 72-й Окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Штаб-сержант Розуменко О.А. загинув 20 березня 2022 року захищаючи м. Київ.  Життя захисника обірвав ворожий авіаснаряд. 

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 262/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня;

Указом Президента України від 7 квітня 2023 року № 200/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).

Дмитро Атрошенко народився 30 грудня 1986 року в Городні.

У 2004 році закінчив Городнянську ЗОШ №1.

Через рік здобув професію муляра-штукатура у Чернігівському державному професійно-технічному училищі №18.

З 17 років підробляв на будівництві. Потім працював будівельником, бетонярем, каменярем, будував домівки, зокрема, і за кордоном. Останнім місцем роботи була ТОВ «Єврокон», де чоловік працював на посаді арматурника.

Цікавився автомобілями, любив собак, але мав мало часу на цікаві йому речі.

З початку травня 2022-го по травень 2023 року воював за Україну в складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади. Брав участь у боях в Донецькій (під Бахмутом, село Одрадівка), Харківській (на Купянсько-Лиманському напрямках) і Луганській областях (Серебрянський ліс під Кремінною).

За словами близьких, він неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягуючи з поля бою поранених і загиблих. Через недостатню кількість авто у бригаді – евакуював побратимів на власному автомобілі. Врятував командира роти, вчасно доставивши до госпіталю в Бахмут. Разом з побратимом в нічний час відбили групу диверсантів в селі Одрадівка. Брав участь у штурмових діях у районі села Покровське. Під час виконання чергового бойового завдання отримав контузію. Ризикуючи власним життям, завжди прикривав спини побратимів, виходячи останнім з позицій.

У травні 2023 року був переведений до 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго на посаду оператора-навідника. Продовжував нищити ворога і захищати свою країну.

Старший солдат Дмитро Атрошенко, позивний «Димазда», загинув 22 липня 2023 року поблизу села Нововодяне, що на Луганщині. Виконуючи службові обов’язки із захисту України, отримав смертельне поранення під час артилерійського обстрілу з боку окупантів.

У Дмитра залишилися мама, дружина, син, дідусь і бабуся.

Поховали Героя 1 серпня 2023 року у Городні на кладовищі "Піски".

Наказом командира військової частини А7014 від 17.08.2023 року нагороджено нагрудним знаком "66 окрема механізована бригада сухопутних військ" ( посмертно).

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №53/2024).

Шевеленко Василь Володимирович народився 23 листопада 1994 року в с. Перепис. Закінчив Перепиську загально-освітню школу у 2012 році. З 08 квітня 2013 по 23 квітня 2015 проходив строкову службу в/ч 3057. Учасник бойових дій, брав участь у антитерористичній операції з 18 березня 2016 по 01 червня 2016. З 03 червня 2023 прийнятий на військову службу за контрактом, в/ч А1815 у Гончарівську.

Загинув 21 липня 2023 року с. Мала Токмачка  Пологівського району Запорізької області.