Загиблі герої Чернігівщини: Тичинський Віктор. Жеребков Олександр. Макаренко Володимир. Гончаров Віктор

Солдат Віктор Тичинський народився 5 вересня 1984 року в селищі Побузьке Кіровоградської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Після школи закінчив Улянівське професійно-технічне училище за спеціальністю "газоелектрозварювальник".

Чоловік проходив строкову службу у місті Яворів Львівської області. Після служби працював за спеціальністю. В лютому 2023 року служив у складі одного з підрозділів військової частини А7293 на посаді стрільця-снайпера.

Загинув 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися з військовим та поховали його у селі Бригинці Бобровицької громади, де він останні роки проживав.

Молодший сержант Олександр Жеребков народився 23 листопада 1994 року в селі Кобижча Бобровицької громади, де і проживав. Навчався в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Мринського професійно-технічного училища, яке закінчив у 2013 році, опанував професію "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування". Після навчання працював в Бобровицькому РЕМі електромонтером.

З 2015 по 2016 роки проходив строкову військову службу в Національній Гвардії України. Потім працював охоронцем на підприємствах. У вересні 2022 року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4355 на посаді командира аеромобільного відділення. 

У січні 2023 року, захищаючи Соледар, отримав осколкові поранення від ворожого обстрілу, але після проходження реабілітації знову повернувся захищати Україну на Бахмутському напрямку.

Загинув 9 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл.

Вдома на нього чекали батьки та сестра.  Попрощалися та поховали Олександра в рідному селі..

Солдат Володимир Макаренко народився 15.03.1981 року у Бобровицькій громаді, де і проживав. Навчався в Щаснівській загальноосвітній середній школі, потім вступив у Царичанське тракторне училище Дніпропетровської області. До 18 років був пастухом в колгоспі "Маяк" в Чернігівській області. 

У 1999 розпочав проходження строкової військової служби. Після демобілізації, почав працювати в ТОВ "Земля і Воля". У 2015-му році брав участь в антитерористичній операції на сході держави, після чого продовжив працювати трактористом в ТОВ "Земля і Воля".

У січні цього року став на захист Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді стрільця-санітара. 

Загинув 14 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.  Вдома у нього залишилась мама.

Попрощалися з воїном та поховали його у селі Щаснівка Бобровицької громади. 

Віктор Григорович Гончаров народився 22 лютого 1968 року в селищі Понорниця.

До початку повномасштабної війни він працював директором спортивної школи в Коропі, футбольним тренером у Понорниці, викладав предмет «Захист України» та фізичну культуру в Понорницькій школі. Його вихованці неодноразово були учасниками, призерами та переможцями спортивних змагань районного і обласного рівнів з легкої атлетики і футболу. Наш земляк був не просто вчителем та тренером. Він був наставником, який своєю працею виховував молоде покоління у любові до спорту та рідної країни.

Також чоловік створив велику сім’ю: мав люблячу дружину та п’ятеро дітей, троє з яких шкільного та дошкільного віку. Був депутатом Новгород-Сіверської районної ради восьмого скликання.

Після 24 лютого 2022 року Віктор Григорович став одним із перших, хто без вагань піднявся на захист Батьківщини. Він проявив активну громадську позицію та зробив вагомий внесок у захист і життєдіяльність громади, сформувавши й очоливши місцеву територіальну оборону. Під його чітким керівництвом була повністю організована робота блокпостів та підготовлені окопи й бліндажі. Потім командував взводом у навчальному батальйоні на Київщині, а згодом ніс службу за 7 кілометрів від передової.

Виконуючи священний обов’язок перед Батьківщиною, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність своєї країни, 24 липня 2023 року неподалік від населеного пункту Берестове Харківської області командир протитанкового взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4784 старший лейтенант Гончаров Віктор Григорович загинув. Життя Героя трагічно обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу противника. Йому було 55 років.

Хоробрий, відважний, справжній патріот України – таким він назавжди залишиться у пам'яті рідних, бойових побратимів, друзів і знайомих. Віктор Григорович казав: «Якщо ми здамося, України вже ніколи не буде, вона не відродиться. А якщо будемо битися до кінця – наша країна постане навіть з попелу». І, дійсно, не на словах, а на ділі він любив Україну, за яку бився з перших днів.

27 липня 2023 року Віктора Гончарова з усіма почестями поховали в селищі Понорниця.

На фасаді Понорницького ліцею на честь воїна встановлена меморіальна дошка.

Відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 2025 року № 742/2025 Героя нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.