Літературна осінь на сторінках "Чернігова"

Часопис відкриває добірка вишуканої лірики Тетяни ЯКОВЕНКО з метафоричною назвою «…Поет збирає сонце по краплині».

Інтригує присвята Василя БОНДАРЯ до його етюду «По гриби»: Присвячую боровикам, печерицям, красноголовцям, сироїжкам, решетушкам, синякам, лисичкам, яких іще здибаю». Автор пропонує і оповідання «Цифри гріють».
«Літературний Чернігів» друкує добірку поезій «Летіли під зорями гуси» Василя СТРУТИНСЬКОГО - одного із засновників літературної спілки «Чернігів», який передчасно пішов у засвіти у 2003 році. Серед них кілька щемких віршів, написаних в останні два місяці.
Розділ під назвою «Отрок» з історичної повісті «Негошіана» Володимира ПАЩЕНКА відкриває переднє слово академіка Миколи ЖУЛИНСЬКОГО.
Михась Ткач пропонує читачам часопису три психологічні етюди, які передають внутрішній емоційний стан людини «Світло забутого сонця», «Відлюдько» та «Дощ».
Микола СОБЧУК радує читачів таким вишуканим поетичним жанром, як вінок сонетів. Він має назву «Благовість».
«Невигадані діалоги про війну…» - так називається оповідання Олександра ЗАБАРНОГО ( Олександр Забарний) , яке передає різні настрої , які панують у тилу під час війни.
Часопис друкує ліричні добірки поезій «Іду за тобою, весно…» Олени МАМЧИЧ та Віри КОЗЛОВОЇ, оповідання Валерія М’ЯТОВИЧА про стосунки - «Помста Ковальського» та «Пташка щастя».
Гумористичне оповідання «Важкий» худик» Ігоря ФАРИНИ переносить нас у часи колгоспного села. А оповідання чернігівки Ольги НАУМЕНКО «Додому» дозволило їй стати фіналісткою Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка за 2022 рік.
«Літературний Чернігів» передруковує друкує оповідання «Щастя» Михайла МОГИЛЯНСЬКОГО до 150-ї річниці від дня його народження. Твір уперше опублікований українською в чернігівському журналі «Просвещение» у буремному 1919 році. Йому передує з коротка біографічна довідка написана Владиславом САВЕНКОМ. У рубриці «Ювілеї» Тамара ДЕМЧЕНКО та Світлана ІВАНИЦЬКА також розглядають діяльність Михайла МОГИЛЯНСЬКОГО у дослідженні «Скептик, якому властиво захоплюватися».
Вірш «Суперник» норвезького поета Рудольфа НІЛЬСЕНА, який увійшов до історії всесвітньої літератури, друкується у перекладі Сергія ТКАЧЕНКА. Уже традиційно він супроводжується коментарем перекладача.
У розділі «Літературознавчі студії» Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ друкує відгук «Шукач тиші» на збірку Станіслава НОВИЦЬКОГО «Небесна глина». А Анатолій ШКУЛІПА пише слово про творчість Михася ТКАЧА - «З подиху причаєного вихору».
Часопис у розділі «Епістолярна спадщина» друкує дослідження Євгена БАРАНА «Хитрості в мене завжди мало, завжди більше любові» на основі листів і споминів про письменника Петра СОРОКУ.
Щоквартальник друкую статтю Миколи ТКАЧА, написану 5 років тому до 190 річчя ід дня народження Олександра КІСТЯКІВСЬКОГО – «Родина Кістяківських чекає на належне пошанування в Україні».
Розділ «Критика, рецензії, відгуки» вміщує слово Володимира КУЗЬМЕНКА «Всесвіт в алфавітному порядку» про науково-енциклопедичну працю Миколи ТКАЧА «Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови».
Андрій НАУМЕНКО пропонує відгук «Нахабне вбивство, кремлівське» на книгу Віктора БОЖКА «Кремлівське голодо-убивство». На цю ж книгу відгукується до 90-ої річниці Голодомору в Україні і Леонід ГОЛУБ – «Вожді з москви – засновники Голодомору».
Наостанок Валерій ДЕМЧЕНКО друкує сатиричний памфлет «Пішов по шерсть та вернувся острижений» про навалу орків в Україну та реакцію світу.
На першій сторінці обкладинки – церква Покрови Пресвятої Богородиці у Батурині. Журнал отримує фінансову підтримку за рахунок коштів обласного бюджету Чернігівської області в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2023-2024 роки.

Коментарі

Популярні публікації