Загиблі герої Чернігівщини: Теселько Олег. Пономаренко Михайло. Алєксєєв Сергій. Рудник Артем

ТЕСЕЛЬКО Олег Вікторович народився 20.08.1986 року в м. Корюківка, Чернігівської області.

Повну загальну освіту отримав у Корюківській загальноосвітній школі №1 у 2003 році.

Вступив до Сосницького ліцею за спеціальністю столяр – верстатник деревообробних верстатів, який закінчив у 2004 році.

Трудову діяльність розпочав з Корюківського держлісгоспу у 2004 році, працював верстатником.

Призваний до Збройних Сил України у 2004 році, служив у військовій частині смт. Десна – механік, водій – електрик зенітно-ракетного – гарматного комплексу «Тунгуска». За сумлінне виконання військового обов’язку перед Батьківщиною, зразковою військовою службою, високі показники в навчанні, міцну дисципліну, неодноразово одержував подяки від командирів.

З 2017 року до осені 2021 року працював на ВАТ КФТП «Слов’янські шпалери» бригадиром на дільницях основного виробництва, мав авторитет серед колег, був прикладом в роботі, сумлінному виконанні своїх професійних обов’язків, прихильником справедливості.

Був одружений. Мав дочку Діану 9 років. Проживала родина в с. Наумівка в батьківському будинку.

З початком ворожих дій на нашій території займав активну громадську позицію у підтримці ЗСУ, а коли викликали до РТЦК та СП, пішов захищати Батьківщину та м. Чернігів.

Місце його строкової служби та місце призову в період мобілізації смт. Десна – стало місцем його останнього подиху під час чергового ворожого ракетного обстрілу – 17 травня 2022 року.

Нема батька, нема чоловіка, нема господаря, але є і буде Україна, є такі вірні сини, є наші вічні захисники.

Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" (посмертно).

Михайло Пономаренко народився  31 серпня 1993 року в с. Галайбине. Закінчив Галайбинську загальноосвітню школу, потім Сосницький сільськогосподарський технікум, а згодом Національний університет біоресурсів і природокористування України. Був дуже розумним і позитивним юнаком.

До повномасштабного вторгнення  російських військ в Україну проживав у м. Вишневе Бучанського району Київської області. Був призваний до лав  ЗСУ  10 січня 2023 року. Проходив службу бойовим медиком десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. Мужньо обороняючи рідну Батьківщину від російських окупантів, загинув у бою за її свободу і незалежність 15 серпня 2023 року в  районі Вербового Пологівського району Запорізької області.

Височанська сільська рада розділяє біль втрати та глибоко  співчуває сім’ї загиблого Героя й усім, для кого він був дорогим і близьким.
 Доземний  уклін  воїну-захиснику.  Вічна пам’ять і слава Герою!

 

Поховали загиблого захисника у  м. Вишневе Бучанського району Київської області на міському цвинтарі на Алеї Героїв.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня *посмертно).

АЛЄКСЄЄВ Сергій Станіславович народився 9 вересня 1998 року у містечку Козелець, Чернігівської області.

У 2016 році закінчив Деснянську ЗОШ І-ІІІ ступенів.

13 жовтня 2016 року був призваний на військову службу за контрактом.

20 липня 2017 року вступив до Військової академії м. Одеси, яку достроково закінчив у березні 2022 року

Лейтенант, командир евакуаційного взводу ремонтно-відновлювального батальйону.

На жаль, Сергій загинув 6 серпня 2022 року,під час виконання бойового завдання поблизу с.Мала Токмачка, Запорізької області.

Похований на кладовищі села Десна, Чернігівської області.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рудник Артем Юрійович народився 12 вересня 1989 року в Чернігові.

У 2004 році закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 17, у 2007 році – Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту № 5 за спеціальністю “штукатур, лицювальник-плиточник, муляр”. Закінчив навчально-курсовий комбінат корпорації “Укрбуд” за спеціальністю “електрозварювальник”.

Працював на чернігівській ТЕЦ.

Мобілізований до Збройних сил України в березні 2014 року. Молодший сержант 41-го батальйону територіальної оборони.

Загинув 27 липня 2014 року в селі Новоіванівка Попаснянського району Луганської області.

Похований 29 липня 2014 року в Чернігові.

В пам’ять про Артема Рудника в грудні 2015 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи № 17 встановлена меморіальна дошка. Ім’я Артема Рудника викарбуване на пам’ятній дошці, встановленій у грудні 2016 року випускникам Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту № 5.