Загиблі герої Чернігівщини: Олійник Іван Миколайович. Панін Микола. Олійник Іван Анатолійович

Олійник Іван Миколайович народився 8 серпня 1990 року. 

Закінчив Седнівську середню школу I-III ступеня в 2007 р. Навчався в Чернігівському ПТУ № 16 з 2007 до 2009 року. Опанував професію «офіціант-бармен». Працював в Чернігівському міжнародному відділі державної служби охорони УДСО при УМВС. Останнє місце роботи ТОВ «МагдаДорс». 

В лютому звільнився і 8 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України у м. Чернігові. 

Загинув 14 березня 2022 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання із захисту м. Чернігова. 

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Микола Панін народився 23 листопада 1986 року у місті Якутськ Республіки Саха. Ріс у Сновську, закінчив місцеву школу №1. Одружений, має доньку. Останні роки з сім`єю проживав у Чернігові.

29 березня 2023 року долучився до лав ЗСУ. Військову службу проходив на посаді водія-санітара медичного пункту одного з підрозділів військової частини А4010.

13 липня 2023 року Микола загинув під час виконанні бойового завдання на Донеччині

Попрощалися та поховали військового на міському кладовищі місті Сновськ на Алеї Героїв.

Олійник Іван Анатолійович – механік-водій-електрик 30-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився 27 липня 1993 року в місті Пирятин Полтавської області. У 2008 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №3 міста Пирятина, у 2010 році – загальноосвітню школу №4 міста Пирятина, у 2011 році – Прилуцький професійно-технічний ліцей (місто Прилуки Чернігівської області) за спеціальністю «слюсар-автомеханік».

У 2011-2012 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив механіком-водієм зенітних установок 1121-го окремого навчального зенітного ракетно-артилерійського полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А3435, селище міського типу Десна Козелецького району Чернігівської області). З 2012 року служив за контрактом механіком-водієм-електриком 30-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409, місто Новоград-Волинський Житомирської області).

З весни 2014 року ніс службу на блокпостах у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим.

З весни-літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв за стратегічно важливу висоту Савур-Могила (Шахтарський район Донецької області), за село Степанівка Шахтарського району Донецької області.

11 серпня 2014 року о 14:00 солдат Олійник загинув під час обстрілу з бойових машин БМ-21 «Град» та танків командного пункту бригади в районі села Степанівка Шахтарського району Донецької області.

Похований на кладовищі міста Пирятин Полтавської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015; посмертно).

Залишились батьки, дружина та син.

З 2015 року у місті Пирятин щорічно проводиться шаховий турнір пам’яті Івана Олійника.