Загиблі герої Чернігівщини: Піюк Віктор. Загорулько Олександр. Кодрик Володимир. Рубан Андрій

Солдат Віктор Піюк, позивний Джавелін, загинув 28 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Колодязі під Лиманом на Донеччині. 2 вересня захиснику виповнилося 28 років.

Віктор родом з міста Глухів Сумської області. Проте все життя прожив на Чернігівщині – у місті Ніжин. Там навчався у школі №5. У 2014 році закінчив Ніжинський агротехнічний інститут за спеціальністю «Агроінженерія». Збудував родину. Працював старшим охоронником у магазині «АТБ». Займався футболом. Дуже любив риболовлю.

Під час повномасштабної війни, в липні 2022 року, чоловіка мобілізували до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Служив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Пройшов навчання та вирушив воювати на схід.

«Вірний товариш, чуйний, люблячий чоловік і батько. Неможливо в декількох словах описати мого чоловіка, тому що він для нас найкращий…» – написала Ольга Піюк.

Поховали десантника на Фрунзівському кладовищі в Ніжині.

Вдома на Віктора чекали батьки, сестра, дружина, син, якому на момент загибелі тата було 3 роки, інші рідні та друзі.

Указом Президента України посмертно нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни”.

Олександр Загорулько народився 21 лютого 1980 року в Ічні.

Закінчив дев'ять класів місцевої школи. Працював різальником в ТОВ "ГОЛДПАК".

Після початку повномасштабної війни долучився до лав Збройних сили України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді стрільця-санітара механізованого відділення. 31 серпня, під час виконання чергового бойового завдання на Запорізькому напрямку, потратив під ворожий артобстріл. Поховали Олександра на кладовищі в Ічні. Вдома у нього залишився син.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Загорулька Олександра Анатолійовича – солдата, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

КОДРИК Володимир народився 14 серпня 1987 року в с. Пархимів Чернігівської області. У 2007 р. закінчив Остерський будівельний технікум за спеціальністю «технік-будівельник».  З травня 2007 до квітня 2008 р. проходив строкову військову службу.

1 березня 2022 року став на захист України на посаді водія-радіотелефоніста. Загинув 14 березня 2022 року в бою за м. Чернігів в с. Новоселівка. Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня  2022 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

28 липня 2023 року на Бахмутському напрямку  загинув Андрій Олександрович Рубан  1990 року народження, боєць Національної Гвардії України. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого воїна. «Слів не вистачає, щоб передати всю тугу в цей сумний час. Ми вшановуємо нашого героя, який захищав нашу свободу та незалежність. У цю трагічну годину наші думки та молитви з його рідними та близькими. Нехай вам вистачить сил пережити цю важку втрату.

Вічна пам’ять тобі, Андрію… Ти назавжди залишишся з нами як яскравий приклад мужності, самопожертви та відданості Батьківщині.