Загиблі герої Чернігівщини: Бубенко Роман. Янголь Леонід. Нікітін Сергій

Головний сержант Роман Бубенко народився 5 червня 1979 року у Харкові. З часом з родиною переїхав на Сновщину. Протягом 1994-1996 років навчався в Петрівській середній школі. У 1997 році закінчив середнє професійно-технічне училище №7 міста Щорс (нині — Сновськ) за професією "тракторист – машиніст, лісник".

Протягом проходження строкової військової служби опанував військово-облікову спеціальність "механік — водій танку Т-64Б".

Протягом 2017-2020 років захищав Україну на сході у складі одного з підрозділів військової частини А1815.

Після початку повномасштабної війни знову став до лав ЗСУ і повернувся до військової частини А1815 на посаду командира танкового взводу.

Помер у лікарні Дніпропетровщини 26 липня 2023 року від отриманих поранень під час виконання бойового завдання.

Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.

Сержант Леонід Янголь народився 8 березня 1978 року у Куликівці. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Куликівському професійному аграрному ліцеї та в кооперативному технікумі. У 1996-1998 роках перебував на військовій службі спеціального призначення "Барс" внутрішніх військ МВС України.

У 1999-2015 роках служив в Куликівському районному відділі поліції. Брав участь в антитерористичній операції на сході України. Працював мисливцезнавцем у Куликівському відділенні мисливсько-рибальського підприємства.

До лав ЗСУ долучився у перший день повномасштабної війни. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А1815. Спочатку боронив Чернігівщину, потім на посаді головного сержанта розвідувального взводу вирушив боронити південно-східні рубежі держави.

Загинув 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Вдома у нього залишились батько, дружина, троє синів.

Попрощалися з воїном у Куликівці, поховали його на місцевому кладовищі.

Сержант Нікітін Сергій Юрійович народився 7 липня 1976 року в місті Краматорськ. Закінчив школу та будівельне училище, де опанував професію "маляра 4 розряду". Був дуже активним, займався футболом, боротьбою та боксом. Крім того, захоплювався танцями.

У 1994 році розпочав проходження строкової військової служби, за цей час отримав звання «сержант». Вперше на захист України став у 2016 році у складі одного з підрозділів 36 бригади морської піхоти, де обіймав посаду головного сержанта взводу вогневої підтримки. За час служби був нагороджений орденом "За мужність". У 2018 році, після закінчення служби за контрактом, переїхав жити та працювати в с. Соколівка на Чернігівщину.

У квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни, добровільно став на захист України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А7014 на посаді інструктора. Загинув 23 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині від отриманих поранень. Попрощалися з воїном у селі Соколівка, поховавши його на місцевому кладовищі. Вдома у нього лишились дружина і троє дітей.