Загиблі герої Чернігівщини: Волченко Олександр. Лобода Юрій. Власенко Роман. Веремієнко Андрій

Молодший сержан Олександр Волченко боронив України з першого дня повномасштабного вторгнення. До цього – учасник АТО в 2014-2015 роках. Загинув у 18 серпня 2023 року на Донеччині.

Олександр Волченко народився 28 лютого 1993 року в селі Олешня, Добрянська громада Чернігівської області.

У 2008 році закінчив 9 класів місцевої школи, а у 2012 році – Київський механіко-технічний коледж. Опісля навчання, у 2012-2013 роках проходив строкову військову службу в окремому полку Президента України. Потім повернувся в рідне село і трудився в Добрянському лісовому господарстві, а згодом – ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків».

З початком російської агресії на Донбасі Олександр став до лав оборонців України. Учасник антитерористичної операції самовіддано ніс службу з липня 2014 року до вересня 2015 року.

Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Олександр невагаючись долучився до збройної боротьби з агресором. Мужньо обороняв Чернігівщину і був нагороджений медаллю «За сумлінну службу». Захиснику України доручали найвідповідальніші бойові завдання, які він сумлінно виконував на посаді командира відділення кулеметного взводу механізованого батальйону військової частини А1815.

Власним прикладом мужньості і стійкості він щодня докладав зусиль до вигнання ворога з України, звільнення окупованих територій.

Указом Президента України №188/2023 Олександр Волченко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який Президент у квітні 2023 року під час візиту в Чернігів вручив бійцю.

Юрій Лобода народився 13 грудня 1971 року в селі Глинянка, що на Ріпкинщині. Навчався в Замглайській школі, потім — у Білоцерківському аграрному університеті на ветеринара. Працював у Ріпкинській районній ветлікарні заступником головного лікаря.

Після початку повномасштабної війни, добровольцем приєднався до ЗСУ. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А2167. Загинув Юрій Лобода 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі Ріпок.

Роман Власенко народився 28 грудня 1983 року в селі Мелені, що на Житомирщині. Там здобув повну середню освіту, працював. Певний час проживав у Носівці. У травні 2023 року став на захист України. Службу проходив в одному з підрозділів військової частини А4635 на посаді стрільця–санітара відділення морської піхоти.

Загинув Роман Власенко 6 серпня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського артобстрілу. Поховали воїна на кладовищі в Носівці.

Народився Андрій Костянтинович Веремієнко 17 вересня 1974 року у с. Миколаївка. Навчався у Миколаївській та Шаповалівській середніх школах. У 1992 році вступив до Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка на спеціальність фізична культура. Після здобуття вищої освіти у 1996 році вступив на військову службу.

Працював на різних роботах, у тому числі і за кордоном. Був активним учасником двох Майданів.

У 2014 році добровольцем поїхав на схід. Спочатку в складі батальйону «Азов», а потім – «Айдар» та у 58-й ОМПБр ім. гетьмана І. Виговського. Військову підготовку отримав у Першій Київській сотні ОУН.

Героїчно загинув 6 серпня 2023 року на Донеччині.

«УКРАЇНЕЦЬ за духом, серцем "айдарівець", воїн по крові, певно такими як він були козаки характерники. Невибагливий аскет, водночас неперевершений знавець і поціновувач елегантного і досконалого, інтелектуал, знавець історії, поет. Розмови і дискусії з ним приносили неймовірне задоволення. Імпонувала його делікатність та постійне прагнення до вдосконалення. Володів декількома мовами, польською ідеально.

Його пращури нищили московських загарбників у 20-х роках минулого століття. Він пішов добровольцем на фронт з початком війни 2014-го, брав участь у боях, з яких живими виходили одиниці.

Я втратив ТОВАРИША, Україна - вірного сина, Всесвіт - частинку свого світла», – написав про Андрія один із його побратимів по духу та боротьбі з ворогом.