Мистецька Чернігівщина: Анатолій Гайдамака
Майбутній художник прийшов у цей світ через шість років після Голодомору — 9 червня 1939-го в селі Волосківці Менського району на Чернігівщині. А потім і сам маленьким хлопчиком пережив голод – у 1946—1947 роках. Біль народу і власний гіркий досвід назавжди закарбувалися в його серці та виливалися назовні через творчість.
Здобувши художню освіту за фахом «Монументально-декоративне мистецтво», Анатолій Гайдамака працював художником-архітектором інституту «Київпроєкт». З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею «Чорнобиль» у Києві та інших музейних закладів. У 2006 році переміг у конкурсі на кращий проєкт майбутнього Музею Голодомору.
«Ідея увічнення пам’яті про Голодомор ятрила мені душу давно, і був задум, який визрівав роками. У 2006 році я переміг на Всеукраїнському відкритому конкурсі на кращий проєкт Меморіального комплексу пам’яті жертв голодоморів i політичних репресій. Це був чесний конкурс, на якому було представлено багато цікавих проєктів, — згадував Анатолій Васильович в одному з інтерв’ю. — Але в жодному з них не пропонувалося будувати комплекс там, де він стоїть зараз. Я ж увесь час пропонував будувати тільки на цьому місці, де він зараз і розташований».
Коментарі
Дописати коментар