Загиблі герої Чернігівщини: Кириченко Микола. Бухно Сергій. Козир Олександр

Солдат Микола Кириченко народився 12 вересня 1979 року в селі Талалаївка Ніжинського району. Протягом 1985-1996 років навчався в місцевій середній школі. У 1996-1997 роках навчався в Київському залізничному училищі, де опанував професію "провідник пасажирських вагонів". Протягом двох років проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. З 1999 року працював за фахом. 

У березні 2022 року долучився до оборонців України. Перебував у складі одного з підрозділів військової частини А7303. 

Загинув 16 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. 

Попрощалися з військовим та поховали на кладовищі рідного села.

Бухно Сергій Юрійович народився 03 грудня 1994 р. у с. Чернецьке Талалаївського району Чернігівської області.
2001 р. пішов до 1-го класу Ніжинської ЗОШ № 9, потім продовжив навчання в Ніжинській гімназії № 3, яку закінчив 2010 р.
Цього ж року вступив до ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний коледж» на спеціальність «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». З 2014 р. продовжив навчання у ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» за спеціальністю «Економіка підприємства».
Працював у КП «Служба Єдиного Замовника» на посаді електромонтера, звідки був призваний у квітні 2018 р. на строкову військову службу до Національної гвардії України.
У 2019–2021 рр. працював в АТ «Чернігівгаз».
Із квітня 2022 р. зарахований по мобілізації до військової частини А4008. У складі зенітно-ракетного взводу з 21.04.2022 по 12.12.2022 рр. брав безпосередню участь у бойових діях на кордоні Сумської області (с. Підсулля).
Із січня 2023 р. у складі військової частини А4674 воював на Запорізькому напрямку.
Солдат гранатометного відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону
Загинув 05 вересня 2023 р. у зоні проведення бойових дій під с. Роботине Пологівського району Запорізької області.
У Сергія залишилася мати.
Похований у м. Ніжин на Гуньківському кладовищі.

7 вересня 2023 року при виконанні бойового завдання поклав своє життя на полі бою наш Син, Воїн Світла і Добра — Олександр «Студент» Козир військовослужбовець #3ОШБр.

Олександр народився 27.08.2002 р. у м. Ніжин.

Навчався у ЗОШ № 15, потім – у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї в класі іноземної філології.

2019–2023 рр. – навчання в Київському національному лінгвістичному університеті на факультеті східної та слов’янської філології за освітньою програмою «Турецька мова і література та переклад, друга східна мова, західноєвропейська мова». Професійна кваліфікація: перекладач.

Із 2022 р. навчався на військовій кафедрі Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Грав на гітарі. Любив читати книжки. Обожнював тварин, особливо котів. Вже на війні у Бахмуті врятував чорне кошеня, яке назвав Василем. Смачно готував для сімʼї. Найулюбленіша кухня – грузинська. Обожнював подорожувати. На запитання «Як справи?» у будь-якій ситуації відповідав: «Краще ніж у всіх».

Під час повномасштабного вторгнення рф Олександр захищав Батьківщину у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Разом із побратимами мужньо виконував бойові завдання та сміливо йшов у бій.

За досягнення був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

«Сміливий, відважний, мужній і хоробрий, мав сталевий характер, жагу до справедливості і водночас був добрим, сором’язливим, емпатійним і люблячим. Мав грандіозні плани на майбутнє, але загинув з вірою у Перемогу. Патріот своєї країни!» – розповіла хрещена загиблого Ірина Венжега.

Із лютого 2023 р. вступив на службу за контрактом в Збройних Силах України. Із квітня 2023 р. воював у 3-й окремій штурмовій бригаді. В складі ОТУ «Соледар» брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку.

07.09.2023 р. «Студент» загинув під час виконання бойового завдання.

Поховали молодого воїна на Бортничанському кладовищі у Києві.

В Олександра залишилися батьки, бабуся, прабабуся, хрещені батьки, дядьки, двоюрідний брат, інші рідні, друзі та побратими.

На будівлі Ніжинського обласного педагогічного ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).