Загиблі герої Чернігівщини: Діденко Дмитро. Тарасенко Олександр. Хуртик Костянтин. Наполов Володимир

Діденко Дмитро народився 3 січня 1995 року в місті Семенівка. Жив на Кутах. Закінчив школу №1. У 2010 році переїхав до Івано-Франківська.

Виконуючи бойове завдання, 30 листопада 2023 року Діденко Дмитро загинув.

Мужній воїн, славний син України, що вірою і правдою служив рідній країні. Днями його поховали у Івано-Франківську.

Вічна пам’ять тобі! Вічна слава Герою!

Молодший лейтенант Олександр Тарасенко народився 16 вересня 1986 року у селі Южне Ічнянської громади. У 2008 році закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка.

У лютому цього року став на захист Батьківщини. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді командира механізованого взводу.

Загинув 30 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок мінометного обстрілу.

Попрощалися та поховали військового на кладовищі рідного села.

Головний сержант Костянтин Хуртик народився 16 березня 1981 року в селі Наумівка на Корюківщині. Тут здобув середню освіту, далі вступив до Чернігівського професійно-технічного училища №18, де опанував професію "муляр, пічник та тинькар".

У 1999 році проходив строкову військову службу, після неї працював у ВАТ "Ірпіньмаш" фрезерувальником ІІІ розряду, ВАТ "Київметробуд" муляром-тинькарем III розряду, ПП "Оріон" інспектором охорони, ЗАТ "ФО33І- Вигурівщина" спеціалістом з охорони обʼєктів служби безпеки.

Протягом 2003-2006 років проходив військову службу за контрактом, а у 2008 році працював у ПП "Девіз-сервіс" техніком. У 2014-му розпочав працювати в столиці, до 2020 року там і проживав. Потім повернувся до рідного села, де і зустрів повномасштабну війну.

Після звільнення Корюківської громади від російських військ почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А1376 на посаді командира стрілецького відділення.

Загинув 7 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися та поховали військового на кладовищі рідного села.

Солдат Володимир Наполов народився 21 вересня 1978 року в селі Тимоновичі Семенівської громади. У 1994 році закінчив дев'ять класів місцевої школи.

Протягом 1996-1998 років проходив строкову військову службу. До 2014-го року проживав з родиною у Горлівці на Донеччині. Після початку російсько-української війни повернувся до рідного села, де надалі жив та працював.

У лютому цього року став до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді головного стрільця-санітара механізованого відділення.

Загинув 27 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі рідного села.