Загиблі герої Чернігівщини: Волоха Руслан. Трихліб Андрій. Пермітін Олександр

Сержант Руслан Волоха народився 21 січня 1999 року у Носівці. Навчався у  першій міській школі.

Професію продавця — консультанта здобував у Мринському професійно-технічному училищі.

Після  одержання диплома Руслан  став до лав Збройних сил України на строкову службу.

Працював за професією, продавцем будматеріалів. Захоплювався  технікою, займався спортом.

Після повномасштабного вторгнення Руслан виконував обов’язки інспектора прикордонної служби І категорії на Чернігівщині.

"Прикордонні війська були для нього близькими. Мав досвід, бо й строкову службу проходив у військах на Львівщині. Зіткнення  з диверсійно-розвідувальною групою ворога  для підрозділу, у якому служив наш земляк, на жаль, стала фатальною. Сталося це 1 грудня", — йдеться у повідомленні Носівської міської ради.

Андрій Трихліб народився 27 липня 1983 року в селищі Любеч на Чернігівщині в родині лісівника. Був на посаді лісоруба Любецького лісництва, а згодом став майстром лісу.

У 2014-2015 роках Андрій брав участь в антитерористичній операції на сході України.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення понад рік був на сході України.

Згодом Андрія Трихліба перевели служити на Чернігівщину.

"1 грудня на територію Чернігівської області зайшла ворожа диверсійно-розвідувальна група, внаслідок чого разом з працівниками Державної прикордонної служби України загинув лісівник філії "Чернігівське лісове господарство" ДП "Ліси України" Андрій Трихліб", — повідомляє Північний лісовий офіс.

 Поховали Андрія Трихліба на місцевому кладовищі в Любечі.

Олександр Пермітін народився 20 жовтня 1975 року. З початку повномасштабного вторгнення був призваний на захист України. Був механіком-водієм 2 танкового взводу 3 танкової роти. Мужньо захищав рідну країну від ворога.

Олександр Пермітін 20 листопада у бою поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізської області, виявивши стійкість і мужність, отримав тяжке поранення. За життя Олександра боролися лікарі Київського Головного військового клінічного госпіталю. Але їм так і не вдалося врятувати життя захиснику. 4 грудня Олександр Вікторович помер. Йому назавжди залишилось 48 років. Осиротіли водночас мама, дружина, діти і онуки.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати сина, чоловіка, батька, дідуся. Поділяємо ваше горе, сумуємо за втратою нашого земляка.