Вбиті росією: Гудзій Владислав. Леонтьєв Олег. Ткаченко Богдан

57-річний Владислав Гудзій загинув 5 березня 2022-го в Чернігові. Того дня чоловік, який працював начальником відділу кадрів Чернігівської ТЕЦ, їхав на роботу, коли почався ворожий обстріл. Владислав отримав несумісні з життям осколкові поранення.

Владислав Гудзій мешкав на Чернігівщині. Служив у хімічних військах, брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З 2008-го року працював на Чернігівській ТЕЦ.

Після початку повномасштабної війни забезпечував роботу станції.

«Владислав Олексійович був знаючим і чуйним керівником, відданим своїй роботі, навіть у такий нелегкий для країни час він не залишив підприємство, а продовжував щоденно виконувати свої професійні обов’язки, піклуючись про персонал підприємства. Колектив ТЕЦ втратив доброзичливу людину та справжнього товариша», – розповіли колеги Владислава.

У грудні 2022-го Владислава Гудзія посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У загиблого залишилися дружина, доньки й онуки.

Олег Леонтьєв загинув 11 березня 2022 року внаслідок обстрілу російськими військовими Чернігова. Окупанти скинули на місто 5 авіабомб. Тоді загинуло 8 захисників Чернігова, зокрема Олег. За тиждень до цього йому виповнилося 55 років.

Олег народився і жив у Чернігові. Навчався у місцевій школі №16. Пройшов строкову військову службу. Потім закінчив Івано-Франківський національний технічний інститут нафти і газу. Одружився. Працював в Українському державному геологорозвідувальному інституті. Був провідним спеціалістом в галузі геологорозвідування. У вільний час любив рибалити.

З перших днів повномасштабної війни чоловік став на оборону рідного міста у лавах місцевої територіальної оборони. Отримав позивний Кіт. Маючи досвід військової служби, Олег відповідально виконував бойові завдання.

«Його, як дуже фахового спеціаліста, запрошували на бурові в різних областях України та за її межами. Експертна оцінка родовища нафти і газу, яку готував Олег, подекуди виявлялась вирішальною для його розробки. На виробництві – відповідальний, високопрофесійний спеціаліст, вдома – люблячий чоловік і батько, турботливий син, щирий товариш. Та все перекреслила війна. Вже 25 лютого 2022 року ми отримали зброю, щоб захистити наше місто, нашу Батьківщину від російських загарбників. Ми з Олегом Леонтьєвим воювали разом. Пам’ятаю розмовляли про те, що перший ворожий танк, який відіб’ємо, поведе Олег, бо він по військовій спеціальності – танкіст, командувач танка. Говорили тільки про перемогу!» – написав товариш загиблого Юрій Медний.

Поховали захисника на кладовище «Яцево» у рідному Чернігові. В Олега залишилися батько, брат і донька.

28-річного Богдана Ткаченка російські окупанти розстріляли в квітні 2022 року. Богдан загинув у Гайвороні на Чернігівщині. Чоловік допомагав односельцям евакуюватися з окупації. «За це його затримали окупанти, допитували, а потім розстріляли на околиці села», – повідомили колеги загиблого.

Богдан працював бригадиром з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд у Ніжинській дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

Коли почалася активна фаза війни, поїхав до батьків у село Гайворон Бахмацького району. Там волонтерив – допомагав евакуюватись місцевим жителям. За словами голови Дмитрівської громади Валентина Бойка, Богдан був мисливцем і мав зброю.

«Богданові Ткаченку було тільки 28 років. Власної сім’ї ще не мав. Він працював у Ніжині. Приїхав до батьків у село. Дуже хороший хлопець був… », – сказав Валентин Бойко.