Загиблі герої Чернігівщини: Гурбик Андрій. Анохін Валерій. Романюк Василь
Солдат Андрій Гурбик народився 22 листопада 1972 року у селі Ляшківці на Корюківщині. Проживав у Кудрівці, навчався у місцевій школі.Після школи навчається в Бахмачі на водія вантажних транспортних засобів, автослюсаря.
Далі в житті техніка стає його пристрастю, його захопленням. Буквально з нічого міг скласти мотоцикл чи щось іще.
В 1995 році Андрій створює сім’ю. У них з дружиною Ларисою зростають двоє синів – Владислав та Максим. Андрій був дуже добрим батьком, люблячим чоловіком і прекрасним сім’янином. Своїх хлопців він вчив всьому, що вмів сам. А своїми руками він вмів зробити все на світі: і відремонтувати будь яку техніку, і збудувати, і полагодити щось в домі чи на подвір’ї. Андрій ніколи не відмовляв в допомозі тим хто її потребував.
Після повномасштабного вторгнення, у грудні 2022 року, був мобілізований до лав ЗСУ. Служив на посаді водія-слюсаря ремонтного відділення бронетанкової техніки.
Загинув 3 січня 2024 року під час бойових дій у Запорізькій області.
Похований 11 січня 2024 року у Кудрівці.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Солдат Валерій Анохін народився 11 листопада 1970 року у селі Буянки Чернігівського району. У 1985 році закінчив вісім класів Ріпкинської загальноосвітньої школи, а у 1989 році - Замглайське ПТУ-12, де опанував професію тракториста-машиніста і водія.
Протягом 1989-1991 років проходив строкову військову службу. За життя працював слюсарем у ТОВ "Агропартнер". У грудні 2022 року долучився до лав оборонців України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4712.
Загинув 2 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі.
Попрощалися з воїном у Ріпках, поховали на центральному кладовищі.
Сержант Василь Романюк народився 14 січня 1968 року в селищі Мізоч на Рівненщині. З часом переїхав на Чернігівщину в село Анисів, де надалі проживав.
З перших днів повномасштабної війни був у складі одного з підрозділів військової частини А1815.
Загинув 9 листопада 2023 року під час бойового зіткнення з росіянами на Донеччині. Протягом цього часу вважався зниклим безвісти.
11 січня рідні змогли попрощатись з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.




.png)
Коментарі
Дописати коментар