Вбиті росією: Грицик Василь. Логиш Катерина. Коваленко Євген. Лисаченко Єлизавета

Третього березня 2022 року російські військові скинули на житлові райони Чернігова некеровані авіабомби. Атакували будинки на вулиці Чорновола. Через цей авіаудар загинуло щонайменше 47 людей. Одна з бомб поцілила в будинок на Чорновола, 15. Там, у квартирі №46, загинула подружня пара – 79-річний Василь Грицик та 75-річна Катерина Логиш.

Катерина Григорівна була родом із села Андріївка, а Василь Федорович народився у селі Підлісне Чернігівської області. Жила подружня пара у Чернігові. Катерина Григорівна та Василь Федорович до пенсії працювали у сфері будівництва. Рідні загиблих розповіли, що подружжя брало участь у спорудженні, зокрема, відомого в місті 21-поверхового готелю «Градецький».

«Вони будували Чернігів – і готель «Градецький», і багато інших споруд», – сказали син та невістка Катерини і Василя.

У загиблої подружньої пари залишилися син Олександр, невістка Надія та онук Дмитро.

Євгенові Коваленку було 33 роки. Чоловік загинув 3 березня у Чернігові. Того дня війська РФ здійснили серію ракетних ударів по місту та його околицях – загинуло щонайменше 47 людей. Будинок, де перебував Євген Коваленко, завалився. Разом з ним загинула студентка Поліна Желдак.

Євген – з Ніжина на Чернігівщині. Про нього кажуть: активіст, який робив усе, щоби рідна громада та Україна процвітали; любив своє місто і хотів змінити світ на краще.

Євген був аспірантом факультету іноземних мов Ніжинського державного університету, виховником у «Пласті», громадським радником, проектним менеджером. Працював директором креативного хабу «CreativeYou», директором Агенції місцевого розвитку Лосинівської селищної ради, а також – регіональним координатором у Школі місцевого самоврядування, очільником ГО «Створімо майбутнє разом».

«Активний, енергійний, розумний… Євген любив життя і свою країну, яку так натхненно хотів змінити на краще. Україна й українці ніколи не пробачать окупантам жодної краплі крові своїх синів та дочок. Їхні смерті стануть клеймом вічної ганьби та прокляття всім тим, хто прийшов у наш дім зі зброєю», – написала товаришка Євгена Надія Шостак. 25 вересня Євгенові виповнилось би 34 роки.

Єлизаветі Лисаченко було 69 років. Пенсіонерка загинула внаслідок російських обстрілів у Чернігові 11 березня. На момент ворожої атаки жінка була у власному домі. Попри всі небезпеки в охопленому війною місті Єлизавета не покидала його – до того ж допомагала бійцям тероборони.

«Молодих хлопців-тероборонівців привезли з Сумської області, без особистих речей. Ми надали деяким з них кімнату для проживання. Готували їжу бійцям, прали одяг, надавали доступ до ванної, забезпечували речами особистої гігієни. Крім цього, моя мама морально підтримувала хлопців, поки вони жили у її домі», – написала донька Єлизавети Анна Себбаха.

До пенсії Єлизавета Лисаченко працювала бухгалтеркою. Знайомі та рідні згадують про жінку лише хороше. «Мама була дуже світлою і чуйною людиною. Вона до останнього вірила в Україну та її перемогу», – розповіла донька. У Єлизавети Лисаченко залишилися діти та онуки. Рідні дуже сумують за нею.