Загиблі герої Чернігівщини: Пиріг Віктор. Манайчев Дмитро. Лестовничий Дмитро

29 грудня у Варвинській громаді провели в останню путь загиблого військового з Калиновиці, майора, заступника командира механізованої роти Віктора Пирога. Чоловік загинув 26 грудня під час виконання службового обов’язку.

Віктор Михайлович Пиріг народився 24 листопада 1968 року в селі Світличне. Закінчив військове  училище. Пізніше служив кадровим військовим Збройних Сил України у Полтаві, Харкові та Конотопі.

З 1996 року Віктор розпочав роботу у поліції у Варві. На посаді дільничного пропрацював понад 10 років. Впродовж 2018 – 2020 років чоловік працював керівником підрозділу охорони у агрокомпанії «Кернел».

24 лютого був мобілізований до роти охорони Прилуцького ТЦК та СП. Віктор проходив службу у званні майора у військовій частині А4784, був заступником командира механізованої роти.

Воїн загинув 26 грудня 2023 року під час виконання службового обов’язку.

Попрощалися із Віктором Пирогом 29 грудня, поховали на кладовищі у Варві.

Манайчев Дмитро Юрійович народився 10 січня 1070 року в селі Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області. У 1987 році закінчив Дмитрівську середню школу, навчався в Татарбунарському професійно-технічному аграрному училищі за спеціальністю "тракториста-машиниста" 3 розряду та водія.

З 1988 по 1990 роки проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України.

З початком війни на Донбасі у 2014 році проходив військову службу, після мобілізації з 12 березня 2015 по 8 квітня 2016 року. З початком широкомасштабної війни призваний на військову службу по мобілізації 24 лютого 2022 року до військової частини А1815. Єфрейтор, номер обслуги зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.

Загину 5 березня 2022 року під час оборони Чернігова від отриманих поранень від вогнепальної і іншої зброї.

Похований 8 квітня 2022 року у смт Ріпки Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Лестовничий Дмитро Олександрович 27 січня 1977 року в селі Наушки бурятської арср. У 1982 році родина переїхала до м. Остер на Чернігівщині, де Дмитро ріс і у 1995 році закінчив місцеву середню школу. Після цього проходив строкову військову службу. У 1996 році потрапив у школу прапорщиків, до серпня 2004 року проходив військову службу за контрактом.

У січні 2023 року долучився до Сил Оборони України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді головного сержанта.

4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Дмитро потрапив під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого отримав поранення несумісні з життям.