Загиблі герої Чернігівщини: Дорожкін Анатолій. Росік Микола. Хименко Олександр

Анатолій Дорожкін народився 7 вересня 1973 року в селищі Варва, що у Прилуцькому районі.

Навчався у Варвинській школі, згодом у Сокиринському училищі. Працював на Гнідинцівському газопереробному заводі ПАТ "Укрнафта".

У перший день повномасштабної війни став на захист України.

Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А1376, був на посаді кулеметника.

Загинув 21 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі малої батьківщини. Відповідно до розпорядження селищного голови 26 листопада  2023 року оголошено днем жалоби на території громади.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Дорожкіна Анатолія Дмитровича – солдата, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сержант Микола Росік народився 6 лютого 1973 року в селі Нові Млини Сновської громади. Тут закінчив школу, далі навчався у Щорському СПТУ №7.

Протягом 1991-1993 років проходив строкову військову службу, а з 1994 по 1995 роки працював у Щорській ПМК №215. Далі протягом 10 років працював у НАК "Нафтогаз України" оператором ГРС Сновськ. Із 2007 по 2011 роки працював охоронцем у Банку «Фінанси та кредит», ТОВ «Паритет-Логістікс», ТОВ «Бест-Тойс».

Із травня 2019 року проходив військову службу за контрактом в одному з підрозділів військової частини А1815 на посаді механіка-водія. У складі цієї ж частини боронив Незалежність України в умовах повномасштабної війни.

Загинув 22 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі Сновська.

Солдат Олександр Хименко народився 1 червня 1992 року у селищі Срібне. Навчався у місцевій школі, потім у Сокиринському професійному аграрному ліцеї. Далі проходив строкову військову службу на посаді водія. Після чого проживав та працював у місті Бровари.

У березні 2022 року став на захист Батьківщини у складі одного з підрозділів військової частини А7302 на посаді стрільця.

Загинув 13 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. У зв'язку з активними бойовими діями на цьому напрямку тіло захисника вдалося повернути лише в ході чергового обміну тілами полеглих.

Поховали воїна на малій батьківщині. Посмертно, указом Президента України №198/2023 від 7 квітня 2023 року, Олександра Хименка нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня та хрестом "Честь і слава".