Наукова еліта Чернігівщини: Вячеслав Пухтинський

 "Аполлон серед муз" - так іронічно називав себе у спогадах про Гоголівський виш Вячеслав Пухтинський, котрий з 1929 по 1935 роки завідував його бібліотекою і до 1941 року викладав німецьку та латинську мови.

Науковий і літературний хист, почуття гумору допомагали йому зберігати інтелігентне ставлення до колег у тернистих життєвих обставинах. Корінного чернігівця, дворянина з походження, випускника Петербурзького історико-філологічного інституту 1912 року звинувачували навіть у носінні краватки як пережитка минулого добільшовицького періоду.

16 грудня 1940 року відбувся блискучий захист кандидатської роботи на тему «До історії римського нобілітету. Ambitus в античному Римі», яку Пухтинський присвятив пам’яті нещодавно померлого наукового керівника професора І. Г. Турцевича.

У вересні 1941 року Ніжин охоплює Друга світова війна, місто стає частиною окупованої территорії. Дружина Пухтинського тяжко хворіє, дочка Єлеонора закінчує вісім класів. Щоб утримувати сім’ю, Вячеслав Костянтинович відгукується на запрошення німецької влади й працює науковим співробітником Ніжинського архіву. Як і в інституській бібліотеці він впорядковує місцевий архів. Одночасно, чи за власним бажанням, чи за розпорядженням директора, Пухтинський пише німецькою мовою історичні нариси про культурні пам’ятки Чернігово-Ніжинщини, друкує декілька культурологічних статей у місцевій пресі.

Таку діяльність у жовтні 1943 року військовий трибунал 60-ї армії інкримінує В. К. Пухтинському як співробітництво з окупантами і засуджує на 10 років таборів.

Після амністії з 1 лютого до 1 жовтня 1956 року Пухтинський займає свою останню посаду – вчителя іноземних мов Седнівської ЗОШ Чернігівського району Чернігівської області.

До 130-річчя з дня народження викладача-філолога, кандидата історичних наук, краєзнавця та завідувача бібліотеки Ніжинської вищої школи завідувачка відділом обслуговування бібліотеки нашого вишу Галина Осіпова зініціювала й провела день пам’яті В. К. Пухтинського на основі його архіву, який зберігається в Чернігові. Її наукову розвідку можна буде прочитати в часописі «Література й культура Полісся».

Колегу підтримали Ірина Левченко та Юлія Ліпінська, директор бібліотеки Олександр Морозов, родичка нашого героя зі Старо-Білоуського історичного комплексу «Музей-садиба П. Г. Березовського» Олена Малишко.

Ніжинці повертають ім’я видатного земляка в науковий і культурний обіг. Серед інших імен українських діячів бібліотечної справи України, воно увійшло до науково-довідкового видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.» (Київ, 2017).

Джерело