Загиблі герої Чернігівщини: Тимошик Анатолій. Бєлий Микола. Маслак Артем

Солдат Анатолій Тимошик народився 28 лютого 1978 року в селі Підлісне Козелецької громади. Проживав у місті Чернігові, у 1995 році закінчив місцеву школу № 32. Вступив у Чернігівський державний педагогічний університет на факультет фізвиховання, після його закінчення проходив строкову військову службу.

У 2011 році разом з дружиною почав працювати у підприємствах сільського господарства, переїхавши на Варвинщину у село Леляки. У 2016 році працював в сільськогосподарському товаристві «Батьківщина» обліковцем.

Із перших днів повномасштабної війни долучився до лав ТрО. У липні цього року став на захист України, пройшов навчання, після чого у складі одного з підрозділів військової частини А4784 на посаді гранатометника давав відсіч окупантам.

Загинув 4 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.

Молодший сержант Микола Бєлий народився 12 квітня 1966 року у Борзні. У 1983 році закінчив місцеву школу №2. Того ж року вступив до Глухівського технікуму гідромеліорації та електрифікації, де опанував спеціальність техніка-електрика у 1988 році.

Із 1984 по 1986 роки проходив строкову військову службу. Із червня по жовтень 1988 року працював електриком у колгоспі «Авангард», потім у Борзнянському райагробуді.

У  1991 - 2020 роках працював електромонтером, диспетчером оперативно-диспетчерської служби. Певний час очолював оперативно-диспетчерську службу Борзнянського РЕМу.

У квітні 2022 року добровольцем пішов захищати рідну землю від ворога у складі одного з підрозділів військової частини А4574.

Загинув 30 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі малої батьківщини.

Молодший сержант Артем Маслак народився 2 січня 1992 року в селі Горохове Чернігівської області. Навчався у школі села Матіївка, проживав у селі Мости. Після закінчення дев'ятого класу вступив до Конотопського ліцею, де опанував професію "плиточник-камінщик-пічник".

З квітня 2010 року проходив строкову військову службу у складі внутрішніх військ МВС України. Потім займався художньою самодіяльністю, близько п'яти років працював зварювальником у місті Батурин, згодом переїхав до Києва.

У жовтні 2022 року долучився до лав ЗСУ та став на захист України. За час служби відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Сталевий хрест".

Загинув 21 лютого 2024 року у бою на Донеччині.

Попрощалися та поховали військового у Батурині.