Загиблі герої Чернігівщини: Руденко Дмитро. Чепурний Роман. Токар Олександр. Поздняков Сергій

  РУДЕНКО Дмитро Віталійович

 

Народився Руденко Дмитро Віталійович 11 вересня 2002 року у селі Бучки Новгород-Сіверського району. Повну середню освіту отримав у Грем’яцький ЗОШ. Закінчив Шосткинське професійне училище за спеціальностями електрогазозварювальника та слюсаря з ремонту автотранспорту. Дмитро захоплювався різноманітною технікою, запам’ятався старанним та відповідальним студентом.

У жовтні 2021 року Руденко Дмитро призваний на строкову військову службу Шосткинським РТЦК та СП Сумської області. Підписав контракт на службу у Збройних Силах України. За час проходження військової служби виявив себе вірним товаришем і побратимом, користувався заслуженим авторитетом серед колег і підлеглих.

24 лютого 2022 року Дмитро Руденко зустрів на кордоні з Білоруссю. Мужній захисник обороняв Київ, Бучу, Гостомель, брав участь в евакуації мирних жителів Ірпеня.

У березні 2022 року Дмитро отримав контузію. Після лікування одразу повернувся до своїх бойових побратимів і продовжив захищати Україну від ворога. Він вірив у Перемогу, мріяв повернутися додому та створити свою власну сім’ю.

Зовсім молодий і життєлюбний, він міг би довго й щасливо жити у мирній Україні. Але не судилося…

Люблячий, турботливий син і брат… Щирий, відкритий, надійний, вірний друг… Дмитру завжди буде 20 років.

20 квітня 2023 року старший солдат Руденко Дмитро Віталійович героїчно загинув в бою за Україну поблизу населеного пункту Сулигівка Ізюмського району Харківської області. Дмитро Руденко до кінця залишився вірним військовій присязі, виявив стійкість та мужність при виконанні свого обов’язку.

У загиблого героя залишилися батьки та молодша сестра. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

ЧЕПУРНИЙ Роман Володимирович

        

Роман Володимирович Чепурний народився 31 липня 1995 року у селі Авдіївка. Закінчив місцеву школу, навчався у Глухівському сільськогосподарському коледжі.

З 2015 по 2018 рік Роман Чепурний проходив військову службу за контрактом на посаді водія військових транспортних засобів, брав участь у АТО у місті Часів Яр Донецької області. Демобілізувавшись, працював водієм у місті Києві. Серед захоплень - малювання, гра на гітарі. Мріяв завести велику собаку.

З перших днів повномасштабного вторгнення ворога Роман добровільно прийшов до Солом'янського районного у м. Київ територіального центру  комплектування та соціальної підтримки і був призваний на військову службу по загальній мобілізації до лав Збройних Сил України.

Старший солдат Роман Володимирович Чепурний, старший навідник гранатометного відділення штурмової роти захищав наш спокій та суверенітет України від навали російського агресора.

Вірний військовій присязі, Роман Чепурний загинув 3 квітня 2023 року, виявивши стійкість та мужність у бою за нашу неньку Україну поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Рідні, близькі  та знайомі згадують Романа як відкриту, добру, світлу, щиру людину. Турботливого, люблячого сина і брата. Надійного, вірного друга.

У Героя залишилися батьки, сестра, друзі…

Поховали Чепурного Романа Володимировича на батьківщині.

ТОКАР Олександр Михайлович

 

Токар Олександр Михайлович народився 9 жовтня 1976 року у Коропі.

З перших днів повномасштабного ворожого вторгнення Олександр Михайлович добровільно став на захист України, службу ніс у складі військовій частини А2960 на посаді стрільця-санітара та мужньо боронив рідну державу від російських окупаційних військ.

3 березня 2023 року, захищаючи Україну та кожного з нас, під час боїв на Донеччині в районі села Первомайське Покровського району, Олександр Токар загинув.

Поховали мужнього воїна на малій Батьківщині.

У Героя залишилася мати...

ПОЗДНЯКОВ Сергій Тарасович

 

Сергій Поздняков народився 9 липня 1995 року в селищі Понорниця Коропського району Чернігівської області.       

Після закінчення Понорницької школи Сергій вступив до Сосницького сільськогосподарського технікуму, а згодом отримав вищу освіту за спеціальністю «банківська справа» у Чернігівському національному технологічному університеті.

Сергій був одним із засновників молодіжного табору "Сіверська Січ" у смт Сосниця. Тож з 2014 року хлопець займався національно-патріотичним вихованням дітей та молоді. Разом зі своїми підопічними ходив на байдарках, у туристичні походи  рідною Україною. Мріяли, будували плани на майбутнє і ці плани були світлими та радісними. Діти його обожнювали. Але війна змінила все…

У складі Добровольчого Українського Корпусу у 2014 та 2019 роках Сергій Тарасович Поздняков став на захист України на сході.

З першого дня повномасштабного ворожого вторгнення, добровольцем долучившись до Чернігівської територіальної оборони, Сергій вкотре став на захист Батьківщини.

3 березня 2023 року під час танкового обстрілу на Бахмутському напрямку ворог забрав життя молодшого сержанта, командира відділення снайперів РВП Сергія Тарасовича Позднякова.

Рідні, друзі, побратими згадують Сергія як добру, світлу, щиру, відповідальну людину.

Вдома Героя чекали мати, молодша сестричка, дідусь, бабуся, кохана дівчина, друзі….

Поховали Позднякова Сергія Тарасовича у смт Сосниця.