Загиблі герої Чернігівщини: Редькін Руслан. Лисиченко Олександр. Михайлик Володимир. Рябуха Сергій. Коваль Максим

Редькін Руслан Вікторович

Народився 23 квітня 1977 року у місті Охтирці Сумської області. Підполковник, командир авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (м. Ніжин). Загинув 21 червня 2014 року у районі села Лизогубівка Харківського району Харківської області у результаті падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Похований у місті Бердичев Житомирської області.

Указом Президента України № 593 від 15 липня 2014 року нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Лисиченко Олександр Миколайович

Народився 27 листопада 1977 року у місті Маріуполі Донецької області. Штурман авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Загін базувався у місті Ніжині (колишня військова частина Д 0170). Загинув 21 червня 2014 року у районі села Лизогубівка Харківського району Харківської області внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні антитерористичної операції. 22 червня о 06:45 год. пошуково-рятувальні сили ДСНС України виявили місце катастрофи, через негоду його шукали майже добу; гелікоптер розбився та згорів, екіпаж загинув. Похований у місті Маріуполі Донецької області.

Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Михайлик Володимир Георгійович

Народився 24 вересня 1975 р. у с. Слобода Буринського району Сумської області. Інженер бортовий авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах САЗ ОРСЦЗ ДСНС України. (м. Ніжин). Загинув 21 червня 2014 р. у Харківській області. Похований у с. Слобода Буринського району Сумської області.

Указом президента України №593/2014 від 15.07.2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджені орденами «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

Рябуха Сергій Вікторович

Народився 28 березня 1991 р. у м. Ніжині. Закінчив Ніжинську середню школу № 6 та Київське професійне училище залізничного транспорту № 28. Здобув спеціальність «слюсар з ремонту рухомого складу, помічник машиніста електровоза». Проходив службу у Збройних Силах України з 14 квітня 2010 по 14 квітня 2011 року. За військовою спеціальністю «водій автомобілів». При проведенні другої хвилі мобілізації пішов добровольцем до Збройних Сил України, служив у добровольчому батальйоні «Айдар». Загинув при виконанні бойового завдання 17 червня 2014 року біля селища Металіст Луганської області. Похований у місті Ніжині.

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 27.

В пам’ять про Сергія Рябуху в лютому 2015 року на будівлі Ніжинської загальноосвітньої школи № 6 та в червні 2015 року на будівлі Ніжинської загальноосвітньої школи № 5 встановлені меморіальні дошки. На честь Сергія Рябухи та загиблих земляків у Ніжині відкриті меморіал “Герої не вмирають” та пам’ятник “Борцям за Незалежність України”. Одна з вулиць Ніжина названа іменем Сергія Рябухи.

Коваль Максим Олександрович - головний сержант самохідно-артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, старший сержант.

Народився 4 серпня 1987 року в місті Учкудук, Узбекистан. У 1997 році родина переїхала до міста Донецьк. Закінчив 5 класів загальноосвітньої школи міста Донецьк. У 1998 році родина переїхала до міста Чернігів. У 1998-1999 роках навчався в загальноосвітній школі №6 міста Чернігів, з 1999 року - в загальноосвітній школі №35 міста Чернігів, 9 класів якої закінчив у 2003 році. Закінчив Чернігівський професійний будівельний ліцей.

Проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Після строкової служби, проходив військову службу за контрактом у 25-ій окремій повітряно-десантній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).

У 2008-2009 роках брав участь у миротворчій місії ООН в Косово.

З 2009 року навчався на заочній формі навчання в Київському військовому інституті.

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

19 червня 2014 року старший сержант Коваль загинув в ході бою з російсько-терористичними угрупуваннями в районі селища міського типу Ямпіль Краснолиманського (з 2016 року - Лиманського) району Донецької області.

Похований на кладовищі міста Донецьк.

19 червня 2015 року в місті Чернігів на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №35 (вулиця Незалежності, 42-А), де навчався Максим Коваль, йому відкрито меморіальну дошку.

13 жовтня 2015 року в місті Чернігів на фасаді будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею (проспект Миру, 247), відкрито меморіальну дошку випускникам загиблим під час антитерористичної операції на сході України, серед яких ім’я Максима Коваля.

Залишився батько.

Указом Президента України №593/2014 від 15 липня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).