Загиблі герої Чернігівщни: Титаренко Сергій. Андрейченко Максим. Жеребило Вадим. Головатий Максим
1992 року у місті Мена Чернігівської області. Закінчив Менську середню школу І-ІІІ ступеня ім. Т.Г. Шевченка. У 2010 році закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей та здобув професію електрозварника ручного зварювання; водія автотранспортнх засобів категорії.
З квітня 2011 по квітень 2012 року проходив строкову військову службу у збройних силах України в/ч А 3251. За військовою спеціальністю — командир автомобільного відділення. Одержав звання молодшого сержанта.
При проведенні першої хвилі мобілізації був призваний 19 березня 2014 року до лав Збройних Сил України.
З 24 липня брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Служив старшим навідником 2-го гаубичного самохідно-артилерійського взводу 3-ої гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини В 1688.
Загинув 9 серпня 2014 року у ході ведення бою за селище Челюскінець Лутугинського району Луганської області.
Похований у місті Мена Чернігівської області на центральному кладовищі.
Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Згідно рішення Менської районної ради №74 від 30 березня 2016 року (третя сесія сьомого скликання) за мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості країни присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 9, місце 26.
Пам'ять Сергія увічнено меморіальною дошкою, встановленою на фасаді Менської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка.
Андрейченко Максим Павлович – механік-водій танку 1-ї окремої гвардійської танкової Новгородської орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 30 вересня 1992 року в місті Мена Чернігівської області. У 2010 році закінчив загальноосвітню школу імені Т.Г.Шевченка міста Мена, у 2013 році – Політехнічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету (місто Конотоп Сумської області) за спеціальністю «Виробництво електронних та електричних засобів автоматизації», потім - Конотопський інститут Сумського державного університету.
З 21 серпня 2013 року проходив військову службу за контрактом у 1-ій окремій гвардійській танковій Новгородській орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).
З червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
22 серпня 2014 року екіпаж танку Т-64БМ «Булат» (командир танка - Клименко Володимир, навідник - солдат Лущик, механік-водій - солдат Андрейченко) під час несення служби на блокпосту біля селища міського типу Біле Лутугинського району Луганської області потрапив під артилерійський обстріл, який вівся зі 122 міліметрових гаубиць Д-30. Унаслідок прямого влучання одного із снарядів в танк солдат Лущик загинув на місці, солдат Андрейченко отримав поранення, від яких помер по дорозі до лікарні, Володимир Клименко отримав поранення голови та руки.
28 серпня 2014 року похований на міському кладовищі по вулиці Лермонтова міста Мена.
5 грудня 2014 року у місті Мена на фасаді будівлі загальноосвітньої школи імені Т.Г.Шевченка (вулиця Чернігівський шлях, 11) та 5 грудня 2017 року на фасаді будівлі Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету (вулиця Садова, 39), де навчався Максим Андрейченко, йому відкриті меморіальні дошки.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.05.2015; посмертно).
Почесний громадянин Менського району (30.03.2016; посмертно).
Залишились батьки та сестра.
Народився 07 жовтня 1993 року у місті Мена Чернігівської області. У 2009 році закінчив Менську ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка. Того ж року вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, після закінчення якого навчався у Київському національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут».
Навчання у виші перервав у зв’язку з подіями на Майдані, був активним учасником Революції Гідності.
З початком військових дій на сході України пішов у лави добровольчого батальйону «Айдар».
Під час боїв був поранений, але від госпіталізації відмовився.
Загинув 31 січня 2015 року внаслідок розриву снаряду під час виконання бойового завдання по охороні ТЕЦ міста Щастя Новойдарського району Луганської області.
Похований у місті Мена Чернігівської області на центральному кладовищі.
Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Всеукраїнська громадська організація “Спілка ветеранів та працівників силових структур України “ЗВИТЯГА” посмертно нагородила Жеребило Вадима Володимировича відзнакою “ЗА ВІРНІСТЬ ПРИСЯЗІ”.
Українська православна церква Київського патріархату нагородила Вадима медаллю “За жертовність і любов до України”.
Згідно рішення Менської районної ради №74 від 30 березня 2016 року (третя сесія сьомого скликання) за мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості країни присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно).
Пам'ять Вадима увічнено меморіальною дошкою, встановленою на фасаді Менської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка.
8 грудня 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу.
У третю річницю загибелі в м. Щастя Луганської області бійця 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» катеринопільця Руслана Бобурова (позивний «Німець») та його побратима з Чернігівщини Вадима Жеребила (позивний «Діджей») в Щасті встановлено меморіальну дошку.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 2, місце 6.
Народився 23 лютого 1992 року у місті Мена Чернігівської області. У 2010 році закінчив Менську ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Шевченка. Протягом 2010-2012 років навчався у Чернігівському професійно-технічному ліцеї № 18 за спеціальністю «муляр-штукатур».
Строкову військову службу проходив у складі 36-ї окремої бригади берегової оборони (селище Перевальне Сімферопольського району, АР Крим).
Працював робітником ТОВ «Мена ПАК».
Мобілізований до лав Збройних Сил України 28 квітня 2014 року.
Молодший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону (1-а окрема танкова бригада).
Вважався зниклим безвісти з 18 лютого. Якраз тоді його підрозділ з боями відходив від Дебальцевого.
За долю хлопця переживала вся Мена, сподівалися до останнього: може, в полоні чи добрі люди переховують.
Надія згасла, як і вогник солдатської душі – Максима опізнали серед загиблих.
Максим загинув від снайперського вогню 19 лютого 2015 року під час відходу українських військ з міста Дебальцеве Донецької області.
Тіло героя привезли до рідного міста 29 квітня.
Поховання відбулося 30 квітня. В цей день в місті було оголошено День жалоби.
Хай земля тобі буде пухом, хоробрий захиснику Вітчизни…
Максим похований у місті Мена Чернігівської області на центральному кладовищі.
Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Згідно рішення Менської районної ради №74 від 30 березня 2016 року (третя сесія сьомого скликання) за мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості країни присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 3, місце 29.
Коментарі
Дописати коментар