Загиблі герої Чернігівщини: Алєксандров Сергій. Цибенко Олег. Руденко Олег. Біленко Сергій. Мазітов Віктор

Алєксандров Сергій Олександрович – заступник командира танкового батальйону з тилу 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, старший лейтенант.

Народився 16 березня 1983 року в місті Прилуки Чернігівської області. У 2000 році закінчив гімназію №5 (нині – ліцей №5 імені В.А. Затолокіна) міста Прилуки, у 2005 році – Національний аграрний університет (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України, місто Київ) за спеціальністю «Економічна кібернетика», здобувши кваліфікацію магістра з економічної кібернетики. Під час навчання у вищому навчальному закладі закінчив кафедру військової підготовки, отримавши офіцерське звання.

З січня по червень 2006 року працював спеціалістом у навчальній лабораторії Київського національного аграрного університету (місто Київ), з червня 2006 року по жовтень 2011 року – системним адміністратором у товаристві з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс Україна» (місто Київ), з жовтня 2011 року по червень 2019 року – адміністратором систем у товаристві з обмеженою відповідальністю «Розумний Дім» (місто Київ).

З листопада 2017 року по травень 2019 року проходив військову службу за призовом осіб офіцерського складу в лавах Збройних сил України. Служив заступником командира роти 303-го арсеналу зберігання ракет і боєприпасів Озброєння Командування сил логістики Збройних сил України (військова частина А2192, селище міського типу Городок Радомишльського (нині – Житомирського) району Житомирської області).

З лютого по березень 2022 року працював аналітиком консолідованої інформації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

24 лютого 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив заступником командира танкового батальйону з тилу 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А1815 (польова пошта В1688), селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).

З лютого 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Учасник оборони міста Чернігова.

15 березня 2022 року старший лейтенант Сергій Алєксандров загинув унаслідок ворожого обстрілу у місті Чернігів.

Похований на Алеї героїв Міського кладовища («Горова Білещина») у місті Прилуки.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III (23.05.2022; посмертно).

Цибенко Олег Миколайович – командир ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, капітан.

Народився 4 жовтня 1968 року в місті Прилуки Чернігівської області в родині робітників. У 1983 році закінчив 8 класів середньої школи №1 (нині – гімназія №1 імені Г. Вороного) міста Прилуки, у 1985 році – Ленінградське суворовське військове училище (місто Ленінград (нині – Санкт-Петербург, Росія)).

У Збройних силах СРСР з 1985 року. У 1989 році закінчив Сумське вище артилерійське командне двічі Червонопрапорне училище імені М.В. Фрунзе (місто Суми). У 1992 році був звільнений у запас.

У 2004-2014 роках займався підприємницькою діяльністю.

10 травня 2014 року був призваний до лав Збройних сил України. З травня 2014 по 2016 рік служив начальником служби ракетно-артилерійського озброєння 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» (з листопада 2014 року – 41-й окремий мотопіхотний батальйон 1-ї танкової бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України; військова частина А4315 (польова пошта В3137)), з 2016 року – командиром ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А1815 (польова пошта В1688), селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції / операції об’єднаних сил на сході України.

З 24 лютого 2022 року, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, брав участь у боях з російськими окупантами. Воював у Чернігівській області.

16 березня 2022 року капітан Олег Цибенко загинув унаслідок ворожого авіаудару поблизу селища міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області.

7 квітня 2022 року похований на Сорочинському кладовищі у місті Прилуки Чернігівської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2022; посмертно), медалями.

Руденко Олег Миколайович – розвідник-радіотелефоніст 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу однієї з військових частин Збройних сил України, солдат.

Народився 9 листопада 1988 року в місті Прилуки Чернігівської області. У 2004 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №2 (нині – ліцей №2) міста Прилуки, у 2008 році – Прилуцький педагогічний коледж імені І.Я. Франка (нині – Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка, місто Прилуки) за спеціальністю «вчитель трудового навчання та інформатики». Проходив практику на посаді вихователя у навчально-виховному таборі в місті Одеса.

З 2011 року працював торгівельним представником у товаристві з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд».

У лютому 2022 року вступив до лав територіальної оборони. 24 лютого 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив розвідником-радіотелефоністом 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу однієї з військових частин Збройних сил України.

З лютого 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював у Чернігівській області.

22 березня 2022 року солдат Олег Руденко загинув під час виконання бойового завдання – мінування мосту через протоку річки Смош в селі Зоцівка Парафіївської селищної об’єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.

Похований на кладовищі «Новий побут» у місті Прилуки.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (12.08.2022; посмертно).

Біленко Сергій Сергійович – військовослужбовець 164-го окремого батальйону територіальної оборони 119-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України, старший солдат.

Народився 29 травня 1994 року в місті Прилуки Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу (нині – ліцей) №13 міста Прилуки, потім – Прилуцький професійний ліцей (місто Прилуки), отримавши професію монтажника гіпсокартонних конструкцій.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Алітоні» (місто Прилуки) та товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтер-електро».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Служив у 101-й окремій бригаді охорони Генерального Штабу Збройних сил України (військова частина А0139, місто Київ). Закінчив курс навчання командирів відділення базового рівня.

У лютому 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 164-му окремому батальйоні територіальної оборони 119-й окремій бригаді територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України (військова частина А7330, місто Прилуки Чернігівської області).

З лютого 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював у Чернігівській області.

22 березня 2022 року старший солдат Сергій Біленко загинув під час виконання бойового завдання в селі Зоцівка Парафіївської селищної об’єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області.

Похований на Квашинському кладовищі у місті Прилуки.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (12.08.2022; посмертно).

Мазітов Віктор Сергійович – військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, солдат.

Народився 2 грудня 1983 року в місті Чирчик Ташкентської області (Узбекистан). Згодом разом з родиною переїхав до села Олексинці Срібнянського району (нині – Срібнянської селищної об‘єднаної територіальної громади Прилуцького району) Чернігівської області.

Закінчив загальноосвітню школу села Олексинці, потім – Сокиринський професійний аграрний ліцей (село Сокиринці Срібнянського району (нині – Срібнянської селищної об‘єднаної територіальної громади Прилуцького району) Чернігівської області). Працював на місцевому сільськогосподарському підприємстві, з 2009 року – у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (селище міського типу Варва Варвинського (нині – Прилуцького) району Чернігівської області).

У 2014-2015 роках проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних сил України (військова частина А0284 (польова пошта В3720), місто Львів).

Протягом 2014-2015 років брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв за міжнародний аеропорт «Донецьк».

Мешкав у місті Прилуки Чернігівської області. Їздив на заробітки до Польщі.

На момент широкомасштабного вторгнення Росії в Україну знаходився за кордоном, але невдовзі повернувся додому.

Навесні 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 122-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України (військова частина В2250, місто Дружківка Донецької області).

З весни-літа 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював у Донецькій області.

17 липня 2022 року солдат Віктор Мазітов загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Богородичне Святогірської міської об’єднаної територіальної громади Краматорського району Донецької області.

26 липня 2022 року похований на кладовищі «Новий побут» у місті Прилуки.

Нагороджений орденами «За мужність» II (13.04.2023; посмертно) та III (31.07.2015) ступенів, медалями.